Оптимізація діагностики спадкових хвороб обміну речовин при позитивних результатах розширеного неонатального скринінгу

Abstract

Резюме. В структурі дитячої захворюваності та смертності в Україні вагоме місце посідають спадкові хвороби обміну речовин (СХОР). Це орфанні захворювання, що виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів, які забезпечують метаболізм амінокислот, вуглеводів, органічних та жирних кислот. Клінічні ознаки СХОР неспецифічні, вони можуть перебігати під маскою інших, більш поширених, соматичних хвороб, що затримує встановлення правильного діагнозу. З метою раннього виявлення новонароджених зі СХОР впроваджений розширений неонатальний скринінг – біохімічне дослідження висушених на фільтрувальному папері плям крові з п'яти новонароджених. В плямах вимірюється вміст маркерних речовин, що накопичуються у крові при генетично обумовлених дефектах певних ферментів. Для новонароджених зі СХОР встановлення вірного діагнозу у стислі терміни є важливим, з огляду на стрімке накопичення токсичних продуктів і незворотні пошкодження внутрішніх органів та головного мозку. Мета роботи. Систематизувати інформацію про клінічні прояви, анамнестичні, загально клінічні і лабораторні дані та результати інструментальних обстежень для проведення уточнюючої та диференційної діагностики СХОР, а також розробити та впровадити медичну форму для збору позначених даних, яка використовується міждисциплінарною командою лікарів-метаболістів при інтерпретації результатів уточнюючих досліджень новонароджених із підозрою на СХОР. Матеріали та методи дослідження. З урахуванням усіх важливих ланок діагностичного пошуку, авторами цієї статті було розроблено форму CHECKLIST, що представляє собою перелік послідовної інформації, необхідної для уточнюючої діагностики СХОР. Для заповнення форми необхідно провести прості рутинні лабораторні тести: вимірювання газів крові, розрахунок аніонної різниці, визначення вмісту електролітів, глюкози, лактату та аміаку в крові, загальний аналіз сечі, які є доступними та розширяють можливості діагностичного пошуку. Висновки. Широке впровадження запропонованої форми, надасть можливість прискорити етап диференційної діагностики, звузити діагностичний пошук та спрямувати пацієнта в спеціалізовану лабораторію для діагностики спадкових хвороб обміну речовин. Рання діагностика та своєчасно розпочате специфічне лікування надасть можливість значно покращити якість життя хворого, знизити рівень інвалідності та дитячої смертності.

Резюме. В структуре детской заболеваемости и смертности в Украине важное место занимают наследственные болезни обмена веществ (НБОВ). Это орфанные заболевания, которые возникают вследствие генетических дефектов ферментов, что обеспечивают метаболизм аминокислот, углеводов, органических и жирных кислот. Клинические признаки НБОВ неспецифические: они могут протекать под маской других, более распространенных, соматических болезней, что задерживает установление правильного диагноза. С целью раннего выявления новорожденных с НБОВ внедрен расширенный неонатальный скрининг – биохимическое исследование высушенных на фильтровальной бумаге пятен крови из пятки новорожденных, в пятнах измеряется содержание маркерных веществ, которые накапливаются в крови при генетически обусловленных дефектах определенных ферментов. Для новорожденных с НБОВ установление верного диагноза в сжатые сроки является важным, учитывая стремительное накопление токсических продуктов и необратимые повреждения внутренних органов и головного мозга. Цель работы. Систематизация информации о клинических проявлениях, анамнестических, обще клинических лабораторных данных и результатах инструментальных обследований для проведения уточняющей и дифференциальной диагностики НБОВ. Внедрение соответствующей формы для сбора обозначенных данных, которая может использоваться междисциплинарной командой врачей-метаболистов при интерпретации результатов уточняющих исследований новорожденных с подозрением на НБОВ. Материалы. С учетом всех важных звеньев диагностического поиска, авторами этой статьи была разработана форма CHECKLIST, которая представляет собой перечень последовательной информации, необходимой для уточняющей диагностики СХОР. Для заполнения формы необходимо провести простые рутинные лабораторные тесты: измерение газов крови, расчет анионной разницы, определение содержания электролитов, глюкозы, лактата и аммиака в крови, общий анализ мочи, которые доступны и расширяют возможности диагностического поиска. Выводы. Широкое внедрение предложенной формы, позволит ускорить этап дифференциальной диагностики, сузить диагностический поиск и направить пациента в специализированную лабораторию для диагностики наследственных болезней обмена веществ. Ранняя диагностика и своевременно начатое специфическое лечение позволит значительно улучшить качество жизни больного, снизить уровень инвалидности и детской смертности.

Summary. Inherited metabolic disorders (IMDs) occupy a significant place in the structure of childhood morbidity and mortality in Ukraine. IMDs are the orphan diseases caused by genetic defects of enzymes that catalyze the chemical reactions in the metabolism of amino acids, carbohydrates, organic and fatty acids. The clinical signs of IMDs are nonspecific: they can occur under different guises of another more common somatic diseases, that makes more difficult and extending terms of a correct diagnosis establishing. Expanded neonatal screening (biochemical analysis of capillary blood samples taken from the heel of a newborn and dried on filter paper) proved to be an effective instrument of early IMDs detection. The content of marker substances accumulating in the blood in case of genetic defects of certain enzymes is measured in the dried blood spots. Prompt establishing of a correct diagnosis is key important for affected newborns in a view of rapid accumulation of toxic metabolites that lead to irreversible damage of internal organs and the brain. The goal of the article was data arrangement and systematization of collection information about patient condition, clinical signs, anamnesis, results of clinical laboratory measurements and instrumental examinations to refine and speed up establishing correct diagnosis in case of IMDs suspicion. Materials and methods. Taking into account all important elements of the diagnostic analysis, the authors of this article have developed the special form – CHECKLIST comprising essential information needed for proper interpretation of positive results of expanded newborn screening and further diagnostic test selection. Conclusions. Extensive implementation of the proposed CHECKLIST form will provide an opportunity to improve the process of differential diagnosis establishment, to narrow and focus the diagnostic analysis, and to refer a neonate with suspected IMD to a specialized laboratory to confirm or reject the genetic defect occurrence. Early diagnosis establishing and on time initiating of specific treatment allows to improve significantly the quality of patient's life, as well as reduce disability and infant mortality.