The exclamatory sentences in line with the multidimensional research

Abstract

У статті обґрунтовується доцільність багатоаспектного підходу до вивчення окличних речень. При цьому як основні визначено структурний і семантичний аспекти, на які спираються логічний і комунікативний. У ролі допоміжних виділено емоційний і текстотвірний. Такий підхід до розгляду окличних речень дозволить виявити їх структурні та формальні особливості в різних сферах функціонування, встановити корелятивність / некорелятивність елементів їх формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної, власне-семантичної та комунікативної будови, простежити формальну і семантичну варіативність. Адже в сучасній синтаксичній науці усталилася тенденція не протиставляти речення висловлюванню, а розрізняти у внутрішній структурі речення три аспекти: формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний. Актуальність. Зважаючи на характерну для сучасного етану розвитку української граматики тенденцією до багатоаспектного розгляду синтаксичних одиниць, назріла потреба переглянути й уточнити питання про статус окличних речень у синтаксичній системі мови, з нових методологічних позицій трактувати їх комунікативне призначення та функції. Новизна наукової розвідки полягає у поглибленому багатоаспектному підході до аналізу особливостей окличних речень. У статті використано такі методи дослідження: аналізу, синтезу, зіставлення, узагальнення, а також описовий. Висновки. Доведено, що кожне речення має денотативний план, який відображає ситуацію, узагальнюючою моделлю якої є структурна схема речення, і суб'єктивно-модальний план, який відображає ставлення мовця до позначуваної ситуації. Таким чином, у реченнєвій структурі є власне-суб'єктивний компонент, який забезпечує авторську інтерпретацію об'єктивної інформації. Виходячи з цього, можна стверджувати, що емоційне є компонентом змістової структури речення. Відповідно це знаходить своє відображення у структурі речення, зокрема у таких синтаксичних явищах, як обсяг, розмір, тип, структура речення, особливо в його тема-рематичному членуванні, порядок слів, експресивне виділення окремих слів речення, різноманітні стилістичні прийоми.

Актуальность. Учитывая характерную для современного этана развития украинской грамматики тенденцию к многоаспектному рассмотрению синтаксических единиц, назрела необходимость пересмотреть и уточнить вопрос о статусе восклицательных предложений в синтаксической системе языка, с новых методологических позиций трактовать их коммуникативное назначение и функции. Новизна заключается в углубленном многоаспектном подходе к анализу особенностей восклицательных предложений. В статье использованы такие методы исследования: анализа, синтеза, сравнения, обобщения, а также описательный. Выводы. В статье обосновывается целесообразность многоаспектного подхода к изучению восклицательных предложений. При этом в качестве основных определены структурный и семантический аспекты, на которые опираются логический и коммуникативный. В качестве вспомогательных выделено эмоциональный и текстотворный. Такой подход к рассмотрению восклицательных предложений позволит выявить их структурные и формальные особенности в различных сферах функционирования, установить коррелятивность / некоррелятивность элементов их формально-синтаксического, семантико-синтаксического, собственно семантического и коммуникативного строения, проследить формальную и семантическую вариативность.