Короткий опис(реферат):
Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою вивчення семантичних можливостей та знакової природи прикметника у німецькому медичному дискурсі "Інфектологія". Зроблені спроби вивчити ад'єктивні термінологічні одиниці, які віддзеркалюють специфіку концептосфери медицини з позиції їх семантичного потенціалу в мовному соціумі. Отже, метою наукової розвідки є аналіз знакової суті і семантичного діапазону прикметників у німецькій субмові "Інфектологія", а саме: дослідження ад'єктивних термінологічних одиниць, які презентують мовну картину німецької концептосфери "Інфектологія" з огляду на їх семантичний потенціал та знакову природу.
У статті використано такі методи дослідження: загальнонауковий метод аналізу виокремлених термінологічних одиниць, описовий, компонентний, а також метод взаємозв'язку змісту та форми спеціальних мовних одиниць з їх когнітивною цінністю.
Наукова новизна наукового дослідження полягає у тому, що представлено знакову природу прикметника, його семантичні можливості у фаховій мові для уможливлення інтеркомунікації, виокремлено термінологічний тезаурус у складі лексичних одиниць з ад'єктивним компонентом, визначено його мовні функції.
Висновки. Семантичні можливості прикметника і його знакова природа знайшли відображення в німецькій терміносистемі "Інфектологія", яка розширила свої межі, набула стій¬кості і системності, позитивної і негативної конотації, використовуючи типові прийоми термінологізації, особливо і у результаті семантичного переосмислення загальновживаного слова, використання латинського терміна та метафоризації прикметника, яка розглядалась під кутом зору діяльністного підходу, коли особливого значення набуває єдність пізнавальної і комунікативної функції фахової мови.
Актуальность научного исследования заключается в необходимости изучить знаковую природу и семантические возможности имени прилагательного в немецком субъязыке "Инфектология", рассмотреть адъективные лексические единицы, которые отображают специфику концептосферы медицины с позиции их семантического потенциала в изучаемом языковом социуме. В научной работе использованы такие методы исследования: общенаучный метод анализа терминологических единиц, описательный, компонентный, метод взаимосвязи содержания и формы специальных языковых единиц с их когнитивной ценностью. Научная новизна исследования заключается в том, что определен терминологический тезаурус, в который входит имя прилагательное немецкого языка для специальных целей и функции лексических единиц. Выводы. Семантические возможности имени прилагательного и его знаковая сущность нашли отражение в немецкой терминосистеме "Инфектология", которая расширила свои границы, приобретая устойчивость и системность, позитивное и коннотативное значение, используя типичные приёмы терминологизации, особенно в результате семантического переосмысления общеупотребительного слова, употребление латинского термина как нейтрального.