Патогістологічні особливості формування синдрому перевантаження залізом у хворих на стеатогепатит залежно від його етіології

Abstract

Мета роботи – вивчити окремі патогістологічні особливості формування синдрому перевантаження залізом у хворих на стеатогепатит залежно від його етіології. Матеріали і методи. Проведений аналіз біоптатів печінки 30 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 20 хворих на алкогольний стеатогепатит (АСГ). Морфологічне дослідження печінки здійснювали за стандартною методикою. Гістопатологічні особливості печінки встановлювали на основі методики забарвлення гематоксиліном та еозином, з підтвердженням, у разі необхідності, гістохімічними методами – забарвлення на жир (метод із суданом-III) та на колагенові волокна (метод із хромотропом-водним блакитним за Н.З. Слінченко). Мікроспектрофотометричні дослідження виконані з використанням цитологічного аналізатора з програмним забезпеченням "ВидеоТест – Размер 5,0" (2000). Висновки. У клітинах печінки хворих на алкогольний стеатогепатит (ретикулоендотеліоцитах та гепатоцитах) має місце синдром перевантаження залізом із підвищеним накопиченням його як 2+-, так 3+-валентної форми. При алкогольному стеатогепатиті оптична густина гістохімічного забарвлення на залізо 2+ у ретикулоендотеліоцитах печінки в 1,2 раза, а у гепатоцитах – в 1,3 раза вища, ніж при неалкогольному стеатогепатиті, незалежно від наявності чи відсутності супутньої анемії. При алкогольному стеатогепатиті оптична густина гістохімічного забарвлення на залізо 3+ у ретикулоендотеліоцитах печінки та гепатоцитах у 1,3 раза вища, ніж при неалкогольному стеатогепатиті, і також не залежить від наявності анемії.

Цель исследования – изучить отдельные патогистологические особенности формирования синдрома перегрузки железом у больных стеатогепатитом в зависимости от этиологии. Материал и методы. Проведено анализ биоптатов печени 30 больных с неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) и 20 больных с алкогольным стеатогепатитом (АСГ). Морфологическое исследование печени проводили по стандартной методике. Гистопатологические особенности печени устанавливали на основе методики окраски гематоксилином и эозином, с подтверждением при необходимости гистохимическими методами – окраска на жир (метод с суданом-III) и на коллагеновые волокна (метод с хромотропом-водным голубым по Н.З. Слинченко). Микроспектрофотометрические исследования выполнены с использованием цитологического анализатора с программным обеспечением "ВидеоТест – Размер 5,0" (2000). Выводы. В клетках печени – ретикулоэндотелиоцитах и гепатоцитах – больных алкогольным стеатогепатитом имеет место синдром перегрузки железом с повышенным накоплением как его 2+-, так и 3+-валентной формы. При алкогольном стеатогепатите оптическая плотность гистохимической окраски железом 2+ в ретикулоэндотелиоцитах печени в 1,2 раза, а в гепатоцитах – в 1,3 раза выше, чем при неалкогольном стеатогепатите независимо от наличия или отсутствия анемии. При алкогольном стеатогепатите оптическая плотность гистохимической окраски железом 3+ в ретикулоэндотелиоцитах печени и гепатоцитах в 1,3 раза выше, чем при неалкогольном стеатогепатите, и также не зависит от наличия анемии.

The aim – to study some histopathological features of the iron overload syndrome formation in patients suffering from steatohepatitis depending on its etiology. Material and methods. Liver biopsies were analyzed in 30 patients with nonalcoholic steatohepatitis (NASH) and 20 patients with alcoholic steatohepatitis (ASH). The morphological examination of the liver was carried out according to the standard methods. The histopathological features of the liver were established on the basis of the method of staining with hematoxylin and eosin, with the confirmation, in case of necessity, by the histochemical methods – staining for fat (the method with Sudan-Ill) and collagen fibers (the method with chromotropic-water blue according to N.Z Slinchenko). Microspectrophotometric studies were conducted using a cytological analyzer with software "VideoTest – Size 5.0" (2000). Conclusions. Iron overload syndrome with increased uptake of it for both 2+- and 3+-valent takes place in the liver cells – endotheliocytes and hepatocytes – in patients with alcoholic steatohepatitis. At alcoholic steatohepatitis the optical density with histochemical staining on iron 2+ in reticuloendotheliocytes of the liver is 1.2 times and in hepatocytes –1.3 times higher than at non-alcoholic steatohepatitis irrespective of the presence or absence of anemia. At alcoholic steatohepatitis the optical density of histochemical iron staining 3+ in reticuloendotheliocytes of the liver and hepatocytes is 1.3 times higher than in non-alcoholic steatohepatitis, and is irrespective of anemia presence as well.