Abstract:
Мета роботи. Проаналізувати особливості викладання хірургічної дисципліни у вітчизняних та англомовних студентів медичних факультетів V курсу
Матеріал і методи. В аналізі взяли участь 10 груп медичних факультетів №1, №2 та №3. Загальна кількість студентів, що були прийнята до аналізу роботи, становила 125, з них україномовних – 76 (60,8%), англомовних – 49 (39,2%).
Результати. У результаті проведеного аналізу виявлено кращу та швидшу адаптацію студентської спільноти до дистанційної форми навчання порівняно з викладачами. У зв'язку із тим, що хірургія є клінічною дисципліною і практично орієнтованою, це вимагає застосовувати значний за обсягом і кількістю мультимедійний матеріал та якісний фотоконтент. Враховуючи, що кафедра хірургії №2 веде активну лікувально-діагностичну роботу, наявність мультимедійного матеріалу, фотоматеріалу клінічних випадків у динаміці та інший тематичний контент, не створило труднощів для переходу на дистанційну форму навчання і дозволило кафедрі швидко адаптуватись до складних умов навчального процесу. У той же час, при демонстрації студентам відеоматеріалів із коментарем викладача можна було помітити, що частина студентів (32%) не слідкувала за демонстрацією матеріалу.
Висновки. Безперечною перевагою дистанційної форми навчання є те, що навчальний процес може тривати, незважаючи ні на які виклики сьогодення. Викладачі та студенти можуть у режимі реального часу взаємодіяти і вирішувати завдання тематичного плану. Але залишається величезний недолік даної форми навчання – це неможливість об'єктивно оцінити рівень знань та вмінь студента в обставинах використання студентами сторонніх джерел та заборонених шляхів відповідати на запитання.
Цель работы. Проанализировать особенности преподавания хирургической дисциплины в украиноязычных и англоязычных студентов медицинских факультетов V курса.
Материал и методы. В анализе приняли участие 10 групп медицинских факультетов №1, №2 и №3. Общее количество студентов, которые взяли участие в анализе, составило 125, из них украиноязычных – 76 (60,8%), англоязычных – 49 (39,2%).
Результаты. В результате проведенного анализа выявлено лучшую и более быструю адаптацию студенческого общества к дистанционной форме обучения в сравнении с преподавателями. В связи с тем, что хирургия является клинической дисциплиной и практически ориентирована, это требует использовать значительный по объему и количеству мультимедийный материал, а также качественный фотоконтент. Учитывая, что кафедра хирургии №2 ведет активную лечебно-диагностическую работу, наличие мультимедийного материала, фотоматериалов клинических случаев в динамике, а также прочий тематический контент, не создало трудностей для перехода на дистанционную форму обучения и позволило кафедре быстро адаптироваться к сложным условиям учебного процесса. В то же время, при демонстрации студентам видеоматериала с комментариями преподавателя, можно было заметить, что часть студентов (32%) не следила за демонстрацией материала.
Выводы. Безусловным достоинством дистанционной формы обучения является то, что учебный процесс может продолжаться, несмотря ни на какие вызовы современной жизни. Преподаватели и студенты могут в режиме реального времени взаимодействовать и решать задачи тематического плана. Однако остается большой недостаток данной формы обучения – это невозможность объективно оценить уровень знаний и навыков студента в условиях использования студентом посторонних источников и запрещенных путей отвечать на вопросы.
Objective. To analyze the peculiarities of teaching the surgical discipline among Ukrainian-speaking and English-speaking students of medical faculties of the 5th year
Material and methods. The analysis involved 10 groups of medical faculties №1, №2 and №3. The total number of students who took part in the analysis was 125, of which 76 were Ukrainian-speaking (60.8%), English-speaking – 49 (39.2%).
Results. As a result of the analysis, a better and faster adaptation of the student society to distance learning was revealed in comparison with teachers. Due to the fact that surgery is a clinical discipline and is practically oriented, it requires the use of a significant amount and volume of multimedia materials, as well as high-quality photo content. Considering that the Department of Surgery №2 conducts active treatment and diagnostic work, the availability of multimedia material, photographs of clinical cases in dynamics, as well as other thematic content, did not create difficulties for the transition to distance learning and allowed the department to quickly adapt to the difficult conditions of the educational process. At the same time, when demonstrating to students the video material with the teacher's comments, one could notice that some of the students (32%) did not follow the demonstration of the material. Conclusions. The undoubted advantage of distance learning is that the educational process can continue, despite any challenges of modern life. Teachers and students can interact in real time and solve problems of the thematic plan. However, there remains a significant drawback of this form of education – it is the impossibility of objectively assessing the level of knowledge and skills of the student in the conditions of the student's use of outside sources and prohibited ways to answer questions.