Клінічний випадок інфаркту міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії у пацієнта з онкопатологією – складнощі ведення пацієнта

Abstract

Мета роботи – визначити особливості перебігу та лікування пацієнтів з інфарктом міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії на тлі онкопатології, оцінити складність ведення даної когорти пацієнтів. Матеріал і методи. Проведено аналіз клінічного випадку пацієнтки з інфарктом міокарда, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії на тлі онкопатології. Результати. У пацієнтів з онкологічними захворюваннями найчастіше виникає гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST. Ризик онкотромбозу пов'язують із схильністю до гіперкоагуляції та тромбоцитопенії, кардіотоксичністю протипухлинного лікування, тривалою іммобілізацією та прокоагулянтною активністю злоякісних новоутворень. Висновки. Поява гострого коронарного синдрому та тромбоемболії легеневої артерії в онкохворих пацієнтів потребує комплексного підходу до лікування, оскільки така група пацієнтів має підвищений ризик серцево-судинної смерті, а мультидисциплінарний підхід та всебічний аналіз таких пацієнтів сприяє ранньому виявленню патології та своєчасному проведенні лікувальних та профілактичних заходів. Ефективними засобами лікування венозних тромбоемболій за онкопатології є нові пероральні антикоагулянти, які знижують ризик розвитку повторних тромбозів, але з обережністю повинні бути призначені пацієнтам з підвищеним ризиком великих кровотеч. Єдиними рекомендованими для застосування в даної когорти хворих є ривароксабан та едоксабан, а також низькомолекулярні гепарини, які можуть бути призначені хворим з ризиком розвитку кровотеч, раком та запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Цель работы – обозначить особенности течения и лечения пациентов с инфарктом миокарда, осложненного тромбоэмболией лёгочной артерии на фоне онкопатологии, оценить сложности ведения данной группы пациентов. Материал и методы. Проведен анализ клинического случая пациентки с инфарктом миокарда, осложненного тромбоэмболией лёгочной артерии на фоне онкопатологии. Результаты. У пациентов с онкологическими заболеваниями чаще всего возникает острый коронарный синдром без подъема сегмента ST. Риск онкотромбоза связывают со склонностью к гиперкоагуляции и тромбоцитопении, кардиотоксичностью противоопухолевого лечения, длительной иммобилизацией и прокоагулянтной активностью злокачественных новообразований. Выводы. Острый коронарный синдром в сочетании с тромбоэмболией легочной артерии у онкологических пациентов требует комплексного подхода к лечению, так как эта группа пациентов имеет повышенный риск сердечно-сосудистой смерти, а мультидисциплинарный подход и всесторонний анализ таких пациентов способствует раннему обнаружению патологии и своевременному проведению лечебных и профилактических мероприятий. Эффективными средствами лечения венозных тромбоэмболии являются новые оральные антикоагулянты, которые снижают риск вторичных тромбозов, но с осторожностью должны быть назначены пациентам с риском больших кровотечений. Единственными рекомендованными есть ривароксабан и эдоксабан, а также низкомолекулярные гепарины, которые можно назначать больным с риском кровотечений, раком и воспалительными заболеваниями желудочно-кишечного тракта.

The aim – to determine the peculiarities of duration and treatment of a patient with myocardial infarction, complicated by pulmonary artery thrombosis and oncopathology, to show the complexity of management of such a group of patients. Matherial and methods. A clinical examination of the patient with myocardial infarction, complicated by pulmonary artery thrombosis and oncopathology was conducted. Results. Oncopatients are diagnosed acute coronary syndrome with elevation of ST segment more frequently compared to other patients. Oncothrombosis risk is connected with hypercoagulation and thrombocytopenia, cardiotoxicity of antitumor treatment, prolonged immobilization and procoagulant activity of malignant neoplasms. Conclusion. Acute coronary syndrome and pulmonary artery thrombosis demand comprehensive approach to treatment, this group of patients has an increased risk of cardiovascular death, multidisciplinary approach and comprehensive analysis of such patients promotes early detection of pathology and timely treatment and prevention. Effective treatment for oncopatients with venous thrombosis are direct oral anticoagulants that reduce the risk of recurrent thrombosis, but should be used with caution in patients who have increased risk of major bleeding, the only recommended ones are rivaroxaban and edoxaban, also low-molecular-weight heparins, which can be prescribed to patients with risk of bleeding, cancer and inflammatory diseases of the gastrointestinal tract.