Сучасні підходи до корекції дисбіозу піхви у вагітних після антибактеріальної терапії

Abstract

Мета дослідження: оцінювання ефективності використання пробіотичної системи Флоріка щодо відновлення мікробіоценозу піхви після антибактеріальної терапії під час вагітності. Матеріали та методи. Нами обстежено 58 вагітних, які у II та III триместрах гестації отримували антибактеріальну терапію з приводу бактеріального вагінозу, неспецифічного вагініту та цервіциту, трихомонадного вагініту та кандидозного ураження піхви. Усім вагітним проводили загально-клінічне обстеження, бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового секрету одразу після закінчення антибактеріальної терапії, на 7-й та 14-й день спостереження. Усі пацієнтки отримували пробіотик Флоріка, який застосовували вагінально по 1-2 супозиторії на добу протягом 10 діб після антибактеріальної терапії. Результати. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту встановило, що антибактеріальна терапія призводить до надмірного росту умовно-патогенної флори і депресії симбіотичних мікроорганізмів. Молочнокислі бактерії у динаміці лікування пробіотиком Флоріка виявляли у наростаючому титрі у більшості обстежених. Відновлення вагінальної флори після проведеного лікування спостерігалось у 56 (96,5%) жінок. Рівень вагінального pH знизився до нормальних значень (pH<4,5) практично у всіх жінок, включених до групи обстеження (94,8%). Заключення. Антибактеріальні засоби незалежно від групової приналежності негативно впливають на стан мікробіоценозу піхви, спричинюючи розвиток антибактеріально зумовленого вагінального дисбіозу. Застосування пробіотичної системи Флоріка дозволяє вивести на якісно новий ефективний рівень профілактику та лікування дисбіотичних порушень у вагітних, що, безумовно, буде покращувати перинатальні наслідки та забезпечувати формування фізіологічного мікробіоценозу у біотопах новонародженого.

Цель исследования: оценка эффективности использования пробиотической системы Флорика для восстановления микробиоценоза влагалища после антибактериальной терапии во время беременности. Материалы и методы. Нами обследовано 58 беременных во II и III триместрах гестации, которые получали антибактериальную терапию по поводу бактериального вагиноза, неспецифического вагинита и цервицита, трихомонадного вагинита и кандидозного поражения влагалища. Всем беременным проводили общеклиническое обследование, бактериоскопическое и бактериологическое исследования влагалищного секрета сразу после окончания антибактериальной терапии, на 7-й и 14-й день наблюдения. Все пациентки получали пробиотик Флорика, который применяли вагинально по 1-2 суппозитория в течение 10 сут после антибактериальной терапии. Результаты. Бактериоскопическое и бактериологическое исследование влагалищного содержимого установило, что антибактериальная терапия приводит к чрезмерному росту условно-патогенной флоры и депрессии симбиотических микроорганизмов. Молочнокислые бактерии в динамике лечения пробиотиком Флорика выявляли в нарастающем титре у большинства обследованных. Восстановление вагинальной флоры после проведенного лечения наблюдалось у 56 (96,5%) женщин. Уровень вагинального pH снизился до нормальных значений (pH<4,5) практически у всех женщин, включенных в группу обследования (94,8%). Заключение. Антибактериальные средства независимо от групповой принадлежности негативно влияют на состояние микробиоценоза влагалища, способствуя развитию антибактериально обусловленного вагинального дисбиоза. Применение пробиотической системы Флорика позволяет вывести на качественно новый эффективный уровень профилактику и лечение дисбиотических нарушений у беременных, что, безусловно, будет улучшать перинатальные исходы и обеспечивать формирование физиологического микробиоценоза в биотопах новорожденного.

The objective: is to evaluate the effectiveness of the use of the Floric probiotic system for the restoration of vaginal microbiocenosis after antibiotic therapy during pregnancy. Materials and methods. We examined 58 pregnant women, in the II and III trimester of gestation, who received antibacterial therapy for bacterial vaginosis, nonspecific vaginitis and cervicitis, trichomonas colpitis and vulvovaginal candidiasis. All pregnant women underwent a general clinical examination, bacterioscopic and bacteriological examination of vaginal secretions immediately after the end of antibiotic therapy, on the 7th and 14th day of observation. All patients received probiotic Florica, which was used vaginally by 1-2 suppositories for 10 days after antibacterial therapy. Results. Bacterioscopic and bacteriological examination of vaginal contents showed that antibacterial therapy leads to excessive growth of conditionally pathogenic flora and depression of symbiotic microorganisms. Lactic acid bacteria in the dynamics of treatment with probiotic Floric were detected in the increasing titer in the majority of the examined. Recovery of vaginal flora after treatment was observed in 56 (96.5%) women. The level of vaginal pH decreased to normal values (pH<4.5) in almost all women included in the examination group (94.8%). Conclusion. Antibacterial agents, regardless of group affiliation, negatively affect the state of vaginal microbiocenosis, contributing to the development of antibacterial vaginal dysbiosis. The use of the Floric probiotic system allows to bring to a qualitatively new effective level the prevention and treatment of dysbiotic disorders in pregnant women, which will certainly improve the perinatal outcomes and ensure the formation of the physiological microbiocenosis in the biotopes of the newborn.