DSpace Repository

Роль медичної сестри у профілактиці йододефіцитних захворювань в осіб різних вікових груп

Show simple item record

dc.contributor.author Сорокман, Таміла Василівна
dc.contributor.author Бачу, М.І.
dc.contributor.author Макарова, Олена Вікторівна
dc.contributor.author Сорокман, Т.В.
dc.contributor.author Бачу, М.И.
dc.contributor.author Макарова, О.В.
dc.contributor.author Sorokman, T.V.
dc.contributor.author Bachu, M.I.
dc.contributor.author Makarova, O.V.
dc.date.accessioned 2021-04-30T16:55:19Z
dc.date.available 2021-04-30T16:55:19Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.other УДК 616-092.9+544.023.223+616-001.4+616-008.87
dc.identifier.other DOI: 10.24061/1727-4338.XVIII.4.70.2019.296
dc.identifier.uri http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16715
dc.description.abstract Йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) є найпоширенішою неінфекційної патологією у світі, близько 30% населення світу мають ризик розвитку йододефіцитних захворювань; дефіцит йоду в харчуванні є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я майже у 50 країнах світу. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у 90-х роках минулого століття, майже на всій території України визначається помірний і легкий дефіцит йоду понад 60% населення країни страждає від проживання в умовах із природним дефіцитом йоду. Однак якість йодної профілактики в групах підвищеного ризику в Україні залишається незадовільною, що головним чином зумовлено недостатньою участю у профілактичних заходах медичних працівників первинної ланки охорони здоров'я, і насамперед, не залучені до проведення профілактичних заходів медичні сестри. Мета роботи – дослідити рівень поінформованості населення Чернівецької області щодо проблеми йододефіциту та його наслідків для здоров'я. Матеріал та методи. Проанкетовано 289 осіб, які мешкають у м. Чернівці та Чернівецькій області щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групи ризику, про існуючі методи профілактики. Результати дослідження представлені кількістю спостережень у групі, відсотками, точним значенням Р. Результати. Із 155 респондентів 1-ої та 2-ої груп (лікарі та медичні сестри) 142 (91,6%) знають про наявний дефіцит йоду в Чернівецькій області, при цьому 2 лікарі із 50 опитаних (4%) та 11 медичних сестер із 83 опитаних (13,2) не знають про останній. Наслідки дефіциту йоду для різних груп населення (діти, вагітні, матері-годувальниці) відомі всім лікарям та частково медичним сестрам, однак пріоритетними у структурі негативного впливу йододефіциту на організм приведені порушення з боку щитоподібної залози. Найбільш вразливою групою до дефіциту йоду 100% лікарів назвали дітей, особливо новонароджених та підлітків, 94,4% – вагітних, 5,5 % – людей похилого віку. За результатами анкетування респондентів 3-5 груп про наявність йододефіциту в Чернівецькій області знають 73,6 % всіх опитаних, а з наслідками дефіциту йоду в організмі ознайомлені тільки 65,1 % осіб. При цьому найбільш поінформованими виявилися матері-годувальниці – 87,5% осіб. Уживають препарати йоду тільки 19,6% школярів, а про методи профілактики йододефіциту знає тільки кожен п'ятий школяр. Частка медичних сестер, як джерела інформації про йододефіцит, становить тільки 13,1%. Висновки. Загальна поінформованість населення щодо впливу дефіциту йоду на організм людини залишається недостатньою, а в окремих групах населення вкрай низькою. Медсестринський потенціал у системі організаційно-профілактичних заходів йодного дефіциту становить незначну частку та має низьку ефективність. Йододефицитные заболевания (ЙДЗ) являются самой распространенной неинфекционной патологией в мире, около 30% населения мира имеют риск развития ЙДЗ; дефицит йода в питании является серьезной проблемой общественного здравоохранения почти в 50 странах мира. Но данным эпидемиологических исследований, проведенных в 90-х годах прошлого века, почти на всей территории Украины определяется умеренный и легкий дефицит йода, не менее 60% населения страны страдает от проживания в условиях с естественным дефицитом йода. Однако качество йодной профилактики в группах повышенного риска в Украине остается неудовлетворительной, что во многом обусловлено недостаточным участием в профилактических мероприятиях медицинских работников первичного звена здравоохранения, и прежде всего, не привлечены к проведению профилактических мероприятий медицинские сестры. Цель работы – исследовать уровень осведомленности населения Черновицкой области по проблеме йододефицита и его последствий для здоровья. Материал и методы. Проанкетировано 289 человек, проживающих в г. Черновцы и Черновицкой области, касательно медицинских и социальных последствий йододефицита, групп риска, существующих методов профилактики. Результаты исследования представлены количеством наблюдений в группе, процентами, точным значением Р. Результаты. Из 155 респондентов первой и второй групп (врачи и медицинские сестры) 142 (91,6%) знают о имеющимся дефиците йода в Черновицкой области, при этом 2 врача из 50 опрошенных (4%) и 11 медицинских сестер из 83 опрошенных (13,2%) не знают о последнем. Последствия дефицита йода для различных групп населения (дети, беременные, кормящие) известны всем врачам и частично медицинским сестрам, однако приоритетными в структуре негативного влияния йододефицита на организм приведены нарушения со стороны щитовидной железы. Наиболее уязвимой группой по дефициту йода 100% врачей назвали детей, особенно новорожденных и подростков, 94,4% – беременных, 5,5% – пожилых людей. По результатам анкетирования респондентов 3-5 групп о наличии йододефицита в Черновицкой области знают 73,6% всех опрошенных, а с последствиями дефицита йода в организме знакомы только 65,1% человек. При этом наиболее информированными оказались кормящие мамы – 87,5% женщин. Употребляют препараты йода только 19,6% школьников, а о методах профилактики йододефицита знает только каждый пятый школьник. Доля медицинских сестер, как источника информации о йододефицита, составляет только 13,1%. Выводы. Общая осведомленность населения о влиянии дефицита йода на организм человека остается недостаточной, а в отдельных группах населения крайне низкой. Медсестринский потенциал в системе организационно-профилактических мероприятий касательно йодного дефицита составляет незначительную долю и имеет низкую эффективность. Iodine deficiency diseases (IDD) are the most common non-communicable pathology in the world, about 30% of the world's population have a risk of developing iodine deficiency diseases; nutritional iodine deficiency is a serious public health problem in almost 50 countries. According to epidemiological studies, conducted in the 1990s, moderate and mild iodine deficiency is determined almost on the whole territory of Ukraine, at least 60% of the country's population suffer from the living under conditions of the natural iodine deficiency. However, the quality of iodine prophylaxis in high-risk groups in Ukraine remains unsatisfactory, which is largely due to the lack of participation in preventive measures by primary health care professionals, and, first of all, nurses are not involved in the preventive measures. Purpose of the study. To study the level of awareness of the Chernivtsi region population about the problem of iodine deficiency and its health consequences. Material and methods. 289 people, living in Chernivtsi and the Chernivtsi region, have been interviewed regarding the medical and social consequences of iodine deficiency, risk groups, and current prevention methods. The results of the study are represented by a number of observations in the group, percentages, exact value of year. Discussion. Out of the 155 respondents in the 1st and 2nd groups (doctors and nurses), 142 (91.6%) are aware of iodine deficiency in the Chernivtsi region, herein, 2 doctors out of 50 interviewed (4%) and 11 nurses out of 83 respondents (13.2%) are unaware of the latter. The effects of iodine deficiency for different population groups (children, pregnant women, nursing mothers) are known to all doctors and nurses, however, the thyroid disorders are a priority in the structure of the negative effect of iodine deficiency on the body. Children, especially newborns and adolescents, 94.4% – pregnant women, 5.5% – elderly people are defined by 100% of doctors as the most vulnerable group to iodine deficiency. According to the results of the survey of respondents of 3-5 groups, concerning the presence of iodine deficiency in the Chernivtsi region, 73.6% of all respondents know, and only 65.1% of persons are aware of the effects of iodine deficiency on the body. At the same time, the most informed mothers were nursing women – 87.5%. Only 19.6% of schoolchildren use iodine, and only one out of five students knows about iodine deficiency. The share of nurses as a source of iodine deficiency information constitutes only 13.1%. Conclusions. The general pub awareness about the iodine deficiency effect on the human body remains insufficient and is extremely low in some population groups. Nursing capacity in the system of the organized-preventive measures concerning iodine deficiency is of low efficiency. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.publisher Клінічна та експериментальна патологія uk_UA
dc.subject йододефіцит uk_UA
dc.subject профілактика uk_UA
dc.subject роль медичної сестри uk_UA
dc.subject йододефицит uk_UA
dc.subject профилактика uk_UA
dc.subject роль медицинской сестры uk_UA
dc.subject iodine deficiency uk_UA
dc.subject prevention uk_UA
dc.subject the role of the Nursing uk_UA
dc.title Роль медичної сестри у профілактиці йододефіцитних захворювань в осіб різних вікових груп uk_UA
dc.title.alternative Роль медицинской сестры в профилактике йододефицитных заболеваний у лиц разных возрастных групп uk_UA
dc.title.alternative The role of the nurse in prevention of iododefficy diseases in persons of different age groups uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account