Особистісні особливості студентів вищих навчальних закладів (стаття присвячена 75-річчю ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

Abstract

Проблема спеціальної діагностики особистісних особливостей студентів є актуальною протягом усіх років навчання. У статті розглянемо вплив особистісних особливостей на формування непсихотичних психічних розладів у студентів. Мета роботи – вивчення особистісних особливостей студентів з непсихотичними психічними розладами та здорових студентів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017pp., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Вивчення особистісних особливостей проводили з використанням скороченого багатофакторного опитувальника особистості (СБОО), розробленого на підставі тесту ММРІ (Minnesota Multiphasic Personality Inventory). Результати. В результаті проведеного дослідження виявлено, що в основній групі (студенти з НПР) спостерігались вищі абсолютні значення фактично за всіма шкалами (p<0,005). Найвищі показники встановлені за 2 (депресія) та 7 (психастенія) шкалами – 60,41±0,83 та 60,20±0,81 балів в основній групі (N=317) та 44,58±0,30 та 47,14±0,37 балів у порівняльній групі відповідно. За шкалою паранояльності високі показники (>70) виявлено у достовірно більшої кількості студентів основної групи 72 (22,71%) проти 14 (1,53%) студентів порівняльної групи (p<0,005). Висновки. Встановлено, що серед студентів з непсихотичними психічними розладами достовірно частіше траплялися особи з депресивними, паранояльними, психастенічними та істеричними рисами особистості, що необхідно враховувати при ранній діагностиці та побудові психотерапевтичної програми для цього контингенту хворих.

Проблема диагностики личностных особенностей студентов является актуальной на протяжении всех лет обучения. В статье рассмотрим влияние личностных особенностей на формирование непсихотических психических расстройств (НПР) у студентов. Цель работы – изучение личностных особенностей студентов с непсихотическими психическими расстройствами и здоровых студентов. Материалы и методы. Нами, в течение 2015-2017 гг., с соблюдением принципов биоэтики и деонтологии проведено сплошное комплексное обследование 1235 студентов. Методы: клинический, клинико-психопатологический, клинико-эпидемиологический, клинико-анамнестический, экспериментально-психологический и статистический методы. Изучение личностных особенностей проводили с использованием сокращенного многофакторного опросника личности (СМОЛ), разработанного на основании теста ММРІ (Minnesota Multiphasic Personality Inventory). Результаты. В результате проведенного исследования выявлено, что в основной группе (студенты из НПР) наблюдались более высокие абсолютные значения фактически по всем шкалам (p<0,005). Самые высокие показатели установлены по 2 (депрессия) и 7 (психастения) шкалам – 60,41±0,83 и 60,20±0,81 баллов в основной группе (N=317) и 44,58±0,30 и 47,14±0,37 баллов в сравнительной группе соответственно. По шкале паранояльности высокие показатели (>70) выявлено у достоверно большего количества студентов основной группы 72 (22,71%) против 14 (1,53%) студентов сравнительной группы (p<0,005). Выводы. Установлено, что среди студентов с непсихотическими психическими расстройствами достоверно чаще встречались лица с депрессивными, паранойяльными, психастеническими и истерическими чертами личности, что необходимо учитывать при ранней диагностике и построении психотерапевтической программы для данного контингента больных.

The problem of special diagnostics of a student personality features is a topical one during all years of study. The article deals with the effect of personality features on the formation of nonpsychotic psychic disorders (NPD) among students. Objective to study to study the personality features of the students with nonpsychotic psychic disorders and healthy individuals. Material and methods. A complete comprehensive examination of 1235 students, keeping to the principles of bioethics and deontology, was performed by us during 2015-2017. The following methods were applied: clinical, clinical-psychopathologic, clinical-epidemiologic, clinical-anamnestic, experimental-psychological, and statistical. Personality features were studied by means of a condensed version of personality multifactorial quetionnaire (CVPMQ) worked out on the basis of Minnesota Multiphasic Personality Inventory (MMPI) test. Results. The conducted study determined that higher absolute values were found practically according to all scales (p<0,005) in the main group (students with NPD). The highest values were found according to the 2nd (depression) and 7th (psychasthenia) scales – 60,41±0,83 and 60,20±0,81 grades in the main group (N=317) and 44,58±0,30 and 47,14±0,37 grades in the group of comparison respectively. According to the paranoiac scale high values (>70) were found in a reliable majority of students from the main group 72 (22,71%) against 14 (1,53%) students in the group of comparison (p<0,005). Conclusions. Individuals with depressive, paranoiac, psychasthenic and hysterical personality features were found reliably more often among students with nonpsychotic psychic disorders that should be considered in early diagnostics and making psychotherapeutic program for this group of patients.