Мета роботи – встановити особливості розвитку кісток кисті в онтогенезі людини.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на 12 зародках, передплодах та плодах людини методами мікроскопії серійних гістологічних зрізів, препаруванням під контролем мікроскопа МБС-10, морфометрії та статистичної обробки отриманих результатів. Використані також рентгенограми кисті 12 осіб віком від 1-го до 2-х років.
Результати. У проведеному дослідженні вивчені особливості морфогенезу кісток кисті в пре- та постнатальному періодах онтогенезу людини. Наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку визначаються зачатки кісток кисті. У 9-тижневих зародків вищезазначені закладки кісток кисті набувають більш чіткої вираженості. Кожна кістка зап'ястка костеніє за рахунок одного центру скостеніння, який з'являється після народження від б місяців до 12 років. П'ясткові кістки розвиваються з двох центрів скостеніння – діафізарного та епіфізарного. Первинні центри скостеніння у всіх фалангах кисті визначаються на 8-му та 12-му тижнях внутрішньоутробного розвитку. Описаний рідкісний випадок аномалії розвитку кісток кисті.
Висновок. Постнатальні ураження кісток кисті зумовлені порушенням процесу їх ембріогенезу, зокрема з'єднань, м'язово-зв'язкового апарату, а також варіабельністю мезенхімальних зачатків кісток кисті.
Цель работы – установить особенности развития костей кисти в онтогенезе человека.
Материал и методы. Исследование проведено на 12 зародышах, предплодах и плодах человека методами микроскопии серийных гистологических срезов, препарированием под контролем микроскопа МБС-10, морфометрии и статистической обработки полученных результатов. Использованы также рентгенограммы кисти 12 особей в возрасте от 1-го года до 2-х лет.
Результаты. В проведенном исследовании изучены особенности морфогенеза костей кисти в пре- и постнатальном периодах онтогенеза человека. В конце 7-й недели внутриутробного развития определяются зачатки костей кости. У 9-недельных зародышей вышеуказанные закладки костей кисти приобретают более четкую выраженность. Каждая кость запястья окостеневает за счет одного центра окостенения, который появляется после рождения от 6-ти до 12-ти лет. Пястные кости развиваются из двух центров окостенения – диафизарного и эпифизарного. Первичные центры окостенения во всех фалангах кисти определяются на 8-й и 12-й неделе внутриутробного развития. Описан редкий случай аномалии развития костей кисти.
Вывод. Постнатальные поражения костей кисти обусловлены нарушением процесса их эмбриогенеза, в частности соединений, мышечно-связочного аппарата, а также вариабельностью мезенхимальных зачатков костей кисти.
The purpose of the work is to establish features of the development of the hand bones in ontogenesis of the human being.
Material and methods. The study was carried out on 12 anlages, germs and human fetuses by the methods of microscopy of serial histological sections, preparation under the control of the MBS-10 microscope, morphometry and statistical processing of the results. Radiographs of the hand bone of 12 individuals aged from 1 to 2 years were also used.
Results. The research under discussion deals with the features of hand bone morpho¬genesis in the pre- and postnatal periods of human ontogenesis. At the end of the 7th week of fetal development, the rudiments of the bones of the hand are determined. In the 9th week anlage, the above-mentioned rudiments of bones become more pronounced. Each bone of the wrist is ossified at the expense of one center of ossification, which appears after birth from 6 months to 12 years. Carpal bones develop from two centers of ossification – diaphyseal and epiphyseal. Primary ossification centers in all phalanges of the hand are determined on the 8th and 12th weeks of intrauterine development. A rare case of anomalies of hand bone development is described.
Conclusion. Postnatal lesions of the hand bones are caused by a violation of the process of their embryogenesis, in particular compounds, the muscular-ligamentous apparatus, as well as the variability of the mesenchymal rudiments of the hand bones.