Тромбоемболія легеневої артерії – це патологія, частота випадків якої прогресивно збільшується і потребує комплексного підходу, який включає оцінку клінічної симптоматики, врахування наявних факторів ризику та даних додаткових методів дослідження.
Мета роботи – проаналізувати клінічний випадок тромбоемболії легеневої артерії та визначити основні аспекти специфіки ранньої діагностики та лікування.
Матеріал і методи. Проведений аналіз історії хвороби пацієнта, який перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом тромбоемболія легеневої артерії. Хворому були проведені загальноклінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження.
Результати. Представлені результати засвідчують, що в більшості випадків діагноз ТЕЛА не може бути поставлений на підставі тільки клінічних проявів, його верифікація, як правило, вимагає проведення інструментальних методів дослідження: ехокардіографії, ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок, коронарографії та ангіопульмонографії. Розглянуто алгоритми тромболітичної і антикоагулянтної терапії з урахуванням об'єму емболічного враження та важкості гемодинамічних порушень.
Висновки. Наведене описання клінічного випадку вказує на необхідність своєчасної діагностики тромбоемболії легеневої артерії та її лікування відповідно до сучасних рекомендацій.
Тромбоэмболия легочной артерии – это патология, частота которой прогрессивно увеличивается и требует комплексного подхода, который включает оценку клинической симптоматики, учет факторов риска и данные дополнительных методов исследования.
Цель работы – проанализировать клинический случай тромбоэмболии легочной артерии и обозначить основные аспекты специфики ранней диагностики и лечения.
Материал и методы. Проведен анализ истории болезни пациента, который пребывал на стационарном лечении с диагнозом тромбоэмболия легочной артерии. Больному были проведены общеклинические, биохимические и инструментальные методы исследования.
Результаты. Представленные результаты свидетельствуют, что в большинстве случаев диагноз ТЭЛА не может быть поставлен на основе только клинических проявлений, его верификация, как правило, требует проведения инструментальных методов исследования: эхокардиографии, ультразвукового исследования вен нижних конечностей, коронарографии и ангиопульмонографии. Рассмотрен алгоритм тромболитической и антикоагулянтной терапии с учетом эмболичного поражения и сложности гемодинамических нарушений.
Выводы. Данное описание клинического случая указывает на необходимость своевременной диагностики тромбоэмболии легочной артерии и ее лечение согласно современных рекомендаций.
Thromboembolism of the pulmonary artery (TEPA) is a pathology, the incidence of which is progressively increasing and requires an integrated approach that includes an assessment of the clinical symptomatology, risk factors registration and data of the additional research methods.
The purpose – to analyze the clinical case of thromboembolism of the pulmonary artery and determine the main aspects of early diagnostics and treatment.
Matherial and methods. The case report of a patient who was hospitalized with a diagnosis of pulmonary embolism has been analyzed. The patient underwent general clinical, biochemical and instrumental methods of examination.
Results. Presented results indicate that in most cases the diagnosis of TEPA can't be made only on the basis of clinical manifestations, the verification of the diagnosis, as a rule, requires instrumental methods of examination: echocardiography, ultrasound examination of lower extremity veins, coronary angiography and angiopulmonography. Algorithms for thrombotic and anticoagulant therapy were considered taking into account the volume of embolic lesion and severity of hemodynamic disorders.
Conclusion. The clinical case description indicates the need for timely diagnostics of thromboembolism of the pulmonary artery and its treatment according to current guidelines.
