Scientific achievements of eminent physiologist I.M. Sechenov

Abstract

У статті представлений життєвий і науковий шлях видатного російського фізіолога Івана Михайловича Сеченова (1829-1905), який уперше описав концепцію нейрофізіології центрального гальмування у тварин та в організмі людини. Пізніше його послідовники розширили вчення центрального гальмування, вивчаючи цей процес не тільки у жаб, але й у ссавців. За кордоном І. Сеченов більше відомий за свій внесок до фізіологічної психології. В Росії його називають «батьком російської фізіології» завдяки його науковим здобуткам у галузі нейрофізіології та в інших аспектах фізіології, зокрема газів крові та дихання, фізіології і біомеханіки руху, загальним фізіологічним концепціям, які він описав у своїх трактатах, а також завдяки науковим перекладам з німецьких джерел. Закінчивши Московський Медичний Університет у 1856 році, І. Сеченов провів три з половиною роки у Німеччині та Австрії, де відвідував лекції і проводив пошукову роботу під керівництвом декількох видатних фізіологів і біохіміків. У його подальшій академічній діяльності і кар’єрі він займав посади в університетах Санкт-Петербургу (1860-1870; 1876- 1888), Одеси (1871-1876) та Москви (1890-1905). З 1860 і далі він був проголошений фізіологом в академічних колах. Вчений також був відомий у російському суспільстві завдяки своїм публічним лекціям з фізіології та своїм інноваційним поглядам на фізіологію психічної діяльності. За останнє царська бюрократія оголосила І. Сеченова політично ненадійним з 1863 року. Шлях вченого до медичної школи пролягав через навчання в інженерному коледжі у 1843-1848рр., а згодом І. Сеченов працював військовим інженером. До сьогодні експерименти І. Сеченова та основні положення його теорії про фізіологію психічної діяльності залишаються актуальними і саме тому є доцільним вивчення теорії І. Сеченова про вищу нервову діяльність.

В статье представлен жизненный и научный путь выдающегося русского физиолога Ивана Михайловича Сеченова (1829-1905), который впервые описал концепцию нейрофизиологии центрального торможения у животных и в организме человека. Позже его последователи расширили учение центрального торможения, изучая этот процесс не только в лягушек, но и у млекопитающих. За рубежом И. Сеченов больше известный за свой вклад в физиологической психологии. В России его называют «отцом русской физиологии» благодаря его научным достижениям в области нейро-физиологии и в других аспектах физиологии. Путь ученого в медицинскую школу пролегал через обучение в инженерном колледже в 1843-1848 рр., а впоследствии И. Сеченов работал военным инженером. До сих пор эксперименты И. Сеченова и основные положения его теории о физиологии психической деятельности остаются актуальными.