Особливості функціонального стану нирок при хронічній хворобі нирок у хворих на неалкогольний стеатогепатит

Abstract

Мета роботи – встановити зміни функціонального стану нирок залежно від стадії хронічної хвороби нирок за коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння. Матеріал та методи. Обстежено 240 хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) (хронічний двобічний пієлонефрит) І-ІІІ стадії, 145 з яких мали коморбідний неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та ожиріння (1 група), у 95 осіб встановлено ХХН І-ІІІ стадії без коморбідної патології. Залежно від стадії ХХН групи хворих розподілені у такий спосіб: 1 група – на 3 підгрупи: з ХХН І cт. – 51 хворий, з ХХН II cт. – 53 хворих, з III cт. – 41 хворий. 2 група розподілилася на 3 підгрупи: з ХХН І cт. – 32 хворих, з ХХН II cт. – 35 хворих, з ХХН III cт. – 28 хворих. Групу контролю утворили 30 практично здорових осіб (ПЗО). Результати. Аналіз показників функціонального стану нирок показав, що вміст у крові креатиніну у хворих 1 групи показник перевищив дані у ПЗО у 1,5 раза (р<0,05), у 2 групи – у 1,3 рази (р<0,05). Відповідно у хворих на ХХН III cт. вміст у крові креатиніну у хворих 1 групи перевищував дані у ПЗО у 2,3 рази (р<0,05), у 2 групи – у 1,9 рази (р<0,05). Отже, коморбідність з НАСГ істотно впливає на функціональні показники стану нирок, зокрема їх азотовидільну функцію. Наприклад, вміст у крові сечовини в хворих із ХХН І cт. перевищував показники у ПЗО відповідно в 1 та 2 групах – у 2,4 та 2,2 рази (р<0,05). У пацієнтів з ХХН II cт. 1 групи вміст сечовини перевищив показник у ПЗО у 2,5 раза проти 2,4 рази у 2 групі (р<0,05). Наслідком встановлених змін стало істотне зниження ШКФ (швидкості кубочкової фільтрації) за кліренсом креатиніну за формулою Кокрофта-Гаулта. Зокрема, показник кліренсу креатиніну за формулою Кокрофта-Гаулта у хворих із ХХН І cт. був нижчим від показника у ПЗО лише у пацієнтів 1 групи (на 11,8 %) (р<0,05), у пацієнтів 2 групи зміни були невірогідні та вірогідної різниці між групами встановлено не було (р>0,05). У пацієнтів з ХХНII cт. 1 групи показник кліренсу креатиніну був нижчим від показника у ПЗО на 39,2 % проти зниження на 25,5 % у 2 групі (р<0,05) з підтвердженням статистично вірогідної різниці між групами (р<0,05). Водночас у хворих на ХХН III cт. показник кліренсу креатиніну у хворих 1 групи був нижчим від нормативних на 55,9 % (р<0,05), у 2 групи – на 44,1 % (р<0,05), із наявністю вірогідної різниці між хворими із поєднаним перебігом НАСГ і ХХН порівняно з хворими на ХХН без коморбідних захворювань (р<0,05). Висновки. Отже, неалкогольний стеатогепатит істотно обтяжує перебіг хронічної хвороби нирок І-ІІІ стадій з вірогідним зниженням азотовидільної функції, швидкості клубочкової фільтрації, гіпоальбумінемії, ніж внаслідок ізольованого перебігу хронічної хвороби нирок.

Цель работы – установить изменения функционального состояния почек в зависимости от стадии хронической болезни почек за коморбидности с неалкогольным стеатогепатитом. Материал и методы. Обследовано 240 больных с хронической болезнью почек (хронический двусторонний пиелонефрит) І-ІІІ стадии, 145 из которых имели коморбидность с неалкогольным стеатогепатитом и ожирение (1 группа), у 95 человек было установлено хроническая болезнь почек І-ІІІ стадии без коморбидной патологии. В зависимости от стадии хронической болезнью почек (ХБП) группы больных были распределены следующим образом: 1 группа – на 3 подгруппы: с ХБП І ст. – 51 больной с ХБП ІІ ст. – 53 больных, из III ст. – 41 больной. 2 группа распределилась на 3 подгруппы: с ХБП I ст. – 32 больных, из ХБП II ст. – 35 больных, из ХБП III ст. – 28 больных. Группу контроля составили 30 практически здоровых лиц (ПЗО). Результаты. Анализ показателей функционального состояния почек показал, что содержание в крови креатинина у больных 1 группы показатель превысил данные в ПЗО в 1,5 раза (р<0,05), во 2 группы – в 1,3 раза (р<0,05) . Согласно у больных ХБП III ст. содержание в крови креатининау больных 1 группы превышал данные в ПЗО в 2,3 раза (р<0,05), во 2 группы – в 1,9 раза (р<0,05). Таким образом, коморбидность с НАСГ существенно влияет на функциональные показатели состояния почек, в частности, их азотовыделительной функцию. Так, содержание в крови мочевины у больных с ХБП I ст. превышал показатели в ПЗО соответственно в 1 и 2 группах – в 2,4 и 2,2 раза (р<0,05). У пациентов с ХБП II ст. 1 группы содержание мочевины превысил показатель в ПЗО в 2,5раза против 2,4 раза в 2 группе (р<0,05). Следствием установленных изменений стало существенное снижение СКФ (скорости кубочковой фильтрации) клиренс креатинина по формуле Кокрофта-Гаулта. Так, показатель клиренса креатинина по формуле Кокрофта-Гаулта у больных с ХБП I ст. был ниже показателя в ПЗО только у пациентов 1 группы (на 11,8%) (р<0,05), у пациентов 2 группы изменения были не возможная и достоверной разницы между группами не установлено (р>0,05). У пациентов с ХБП II ст. 1 группы показатель клиренса креатинина был ниже показателя в ПЗО на 39,2% против снижения на 25,5% во 2 группе (р<0,05) с подтверждением статистически достоверной разницы между группами (р<0,05). В то же время, у больных ХБП III ст. показатель клиренса креатинина у больных 1 группы был ниже нормативных на 55,9% (р<0,05), во 2 группы – на 44,1% (р<0,05), с наличием достоверной разницы между больными с совмещенным ходом НАСГ и ХБП по сравнению с больными ХБП без коморбидных заболеваний (р<0,05). Выводы. Таким образом, неалкогольный стеатогепатит существенно отягощает течение хронической болезни почек I-III стадий с вероятным снижением азотовыделительной функции, скорости клубочковой фильтрации, гипоальбуминемии, чем за изолированного течения хронической болезни почек.

The purpose – to establish the changes in the functional state of kidneys, depending on the stage of chronic renal disease in comorbidity with non-alcoholic steatohepatitis against a background of obesity. Material and methods. 240 patients with chronic kidney disease (chronic bilateral pyelonephritis) of the I-III stage were studied: 145 patients had comorbid non-alcoholic steatohepatitis (NASH) and obesity (1 group), 95 patients were diagnosed with CKD I-III stages without comorbid pathology. Depending on the stage of the CKD, the groups of patients were divided as follows: group 1 was divided into 3 subgroups: CKD stage 1-51 patients, CKD stage II – 53 patients, CKD stage III – 41 patients. The 2nd group was divided into 3 subgroups: CKD of the 1st stage – 32 patients, CKD of the IInd stage – 35 patients, CKD of the IIIrd stage – 28 patients. The control group consisted of 30 practically healthy persons (PHPs). Results. The analysis of indices of the kidneys' functional state showed that creatinine content in the blood of group I patients exceeded the data in the PHPs in 1,5 times (p<0,05), in group II – 1,3 times (p<0,05). In patients with CKD, stage III, blood creatinine in group I exceeded the data in PHPs by 2.3 times (p<0.05), in group 2 – by 1.9 times (p<0.05) respectively. So, comorbidity with NASH significantly affects the kidneys functional state indicators, in particular, their nitrogen-excretory function. Thus, the content of blood urea in patients with CKD I stage exceeded the indicators in PHPs, respectively, in groups I, II – in 2,4 and 2,2 times (p<0,05). In patients with CKD II stage in group 1 the urea content exceeded the index in PHPs by 2.5 times compared with 2.4 times in group 2 (p<0.05). As a result of the established changes, a significant decrease in GFR (Glomerular filtration rate) was obtained for creatinine clearance using the Cockroft-Gaulta formula. Thus, the indicator of creatinine clearance by the Cockroft-Gaulta formula in patients with CKD I stage was lower than that in PHPs only in group 1 patients (11.8%) (p <0.05); inpatients of group 2, changes were unlikely and no significant difference was found between the groups (p>0.05). In patients with CKD II stage in group 1, the creatinine clearance score was lower than the PHPs index by 39.2% versus a decrease of 25.5% in group 2 (p<0.05) with a confirmation of statistically significant difference between the groups (p<0.05). At the same time, patients with CKH III stage, the rate of creatinine clearance inpatients in group 1 was lower than the normative at 55.9% (p<0.05), in group 2 – by 44.1% (p<0.05), with the presence of a probable difference between patients with a combined course NASH and CKD in comparison with patients with CKD without comorbid diseases (p <0,05). Conclusions. Non-alcoholic steatohepatitis significantly aggravates the course of chronic kidney disease of I-III stages with a possible decrease in nitrogen excretory function, glomerular filtration rate, hypopaluminemia than in the isolated course of chronic kidney disease.