Abstract:
Мета роботи – проаналізувати і пояснити клінічні, лабораторні та рентгенологічні особливості ВІЛ-інфекції в асоціації з туберкульозом (ВІЛ/ТБ) і на цій основі аргументувати принципи лікування таких хворих. Розвиток активного туберкульозу (ТБ) у ВІЛ-інфікованих супроводжується підвищенням, а під час його лікування, навпаки, – зниженням концентрації вірусної РНК у крові. Вихід вірусу у кров зумовлений активацією лімфоцитів, що її спричинюють мікобактерії туберкульозу (МБТ). Тому клінічні прояви ВІЛ-інфекції і ТБ на ранніх стадіях подібні. У ВІЛ-інфікованих захворювання на ТБ збільшує ступінь імунодефіциту, що призводить до приєднання інших опортуністичних хвороб, а саме: кандидозу стравоходу, криптококового менінгіту, пневмоцистної пневмонії, саркоми Капоші та ін. З розвитком імунодефіциту змінюється й клінічна картина туберкульозу. Це пов’язано з тим, що в умовах зниження імунної відповіді не формується типова туберкульозна гранульома, МБТ легше поширюються на інші органи і системи. Тому у ВІЛ-позитивних пацієнтів з’являються первинні, позалегеневі та генералізовані форми туберкульозу. За даними рентгенографії органів грудної порожнини, туберкульозні зміни у ВІЛ-інфікованих (як і при первинному зараженні) відрізняються частішим розвитком прикореневої аденопатії, міліарних висипань, наявністю переважно інтерстиційних змін і утворенням плеврального випоту. У той же час у них достовірно рідше уражаються верхні відділи легень, не так часто формуються порожнини розпаду й ателектази. За останні роки різко змінилися підходи до призначення антиретровірусної терапії (АРТ) пацієнтам з ВІЛ/ТБ. Доведено, що призначення АРТ у перші 2-8 тиж. лікування туберкульозу значно підвищує шанси пацієнта на одужання. Нині в Україні АРТ призначають усім хворим на ТБ незалежно від кількості CD4+T-лімфоцитів.
Висновки. Отже, клінічні прояви ВІЛ-інфекції і туберкульозу на ранніх стадіях подібні. Проте з розвитком імунодефіциту змінюється й клінічна картина туберкульозу. У ВІЛ-інфікованих захворювання на туберкульоз збільшує ступінь імунодефіциту, що призводить до приєднання інших опортуністичних хвороб. При рентгенографії органів грудної порожнини, зміни у ВІЛ-інфікованих відрізняються частішим розвитком прикореневої аденопатії, міліарних висипань, наявністю переважно інтерстиційних змін і утворенням плеврального випоту. Також за останні роки змінилися підходи до призначення антиретровірусної терапії (АРТ) пацієнтам з ВІЛ/ТБ.
Таким чином, взаємини між ВІЛ-інфекцією і туберкульозом на клітинному рівні представляються дуже складними і недостатньо вивченими.
Вимагає додаткових досліджень клініко-лабораторні, передусім імунологічні, аспекти розвитку туберкульозу як вторинного захворювання у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
Цель работы – проанализировать и объяснить клинические, лабораторные и рентгенологические особенности ВИЧ-инфекции в ассоциации с туберкулезом (ВИЧ/ТБ) и на этой основе аргументировать принципы лечения таких больных. Развитие активного туберкулеза (ТБ) у ВИЧ-инфицированных сопровождается повышением, а во время его лечения, наоборот, – снижением концентрации вирусной РНК в крови. Выход вируса в кровь обусловлен активацией лимфоцитов, ее вызывают микобактерии туберкулеза (МБТ). Поэтому клинические проявления ВИЧ-инфекции и ТБ на ранних стадиях сходны. У ВИЧ-инфицированных заболевания ТБ увеличивает степень иммунодефицита, что приводит к присоединению других оппортунистических болезней, а именно: кандидоза пищевода, криптококкового менингита, пневмоцистной пневмонии, саркомы Капоши и др.
С развитием иммунодефицита меняется и клиническая картина туберкулеза. Это связано с тем, что в условиях снижения иммунного ответа не формируется типичная туберкулезная гранулема, МБТ легче распространяются на другие органы и системы. Поэтому у ВИЧ-положительных пациентов появляются первичные, внелегочные и генерализованные формы туберкулеза. По данным рентгенографии органов грудной полости, туберкулезные изменения в ВИЧ-инфицированных (как и при первичном заражении) отличаются более частым развитием прикорневой аденопатии, милиарных высыпаний, наличием преимущественно интерстициальных изменений и образованием плеврального выпота.
В то же время у них достоверно реже поражаются верхние отделы легких, не так часто формируются полости распада и ателектазы. За последние годы резко изменились подходы к назначению антиретровирусной терапии (АРТ) пациентам с ВИЧ/ТБ. Доказано, что назначение АРТ в первые 2-8 нед. лечения туберкулеза значительно повышает шансы пациента на выздоровление. Сейчас в Укране АРТ назначают всем больным ТБ независимо от количества CD4+T-лимфоцитов.
Выводы. Таким образом, клинические проявления ВИЧ-инфекции и туберкулеза на ранних стадиях подобные. Однако с развитием иммунодефицита меняется и клиническая картина туберкулеза. У ВИЧ-инфицированных туберкулез увеличивает степень иммунодефицита, что приводит к присоединению других оппортунистических заболеваний.
При рентгенографии органов грудной полости, изменения в ВИЧ-инфицированных отличаются частым развитием прикорневой аденопатии, милиарных высыпаний, наличием преимущественно интерстициальных изменений и образованием плеврального выпота. Также за последние годы изменились подходы к назначению антиретровирусной терапии (АРТ) пациентам с ВИЧ/ТБ.
Таким образом, взаимоотношения между ВИЧ-инфекцией и туберкулезом на клеточном уровне представляются очень сложными и недостаточно изученными. Требует дополнительных исследований клинико-лабораторные, прежде всего иммунологические, аспекты развития туберкулеза как вторичного заболевания у ВИЧ-инфицированных пациентов.
Objective: to analyze and explain the clinical, laboratory and radiological features of HIV infection associated with tuberculosis (HIV/TB) and on this basis to argue the principles of treatment of such patients.
The development of active tuberculosis (TB) in HIV-infected patients is accompanied by an increase, while during its treatment, on the contrary, – a decrease in the concentration of viral RNA in the blood. The release of the virus into the blood is due to the activation of lymphocytes caused by mycobacterium tuberculosis (MBT). Therefore, the clinical manifestations of HIV infection and TB in the early stages are similar. TB increases the degree of immunodeficiency in HIV-positive patients, which leads to the associated opportunistic diseases: esophageal candidiasis, cryptococcal meningitis, pneumocystic pneumonia, Kaposhi sarcoma, and etc.
With the development of immunodeficiency, the clinical picture of tuberculosis also changes. This is due to the fact that in the context of lowering the immune response, no typical tuberculosis granuloma is formed, the MBT easier spreads to other organs and systems. Therefore, in HIV-positive patients there are primary, extra-pulmonary and generalized forms of tuberculosis.
According to chest X-ray, tuberculous changes in HIV-infected patients (as in primary infections) are characterized by more frequent development of adenopathy of hilus, miliary rash, the presence of predominantly interstitial changes and the formation of pleural effusion. At the same time, they are reliably less likely to affect the upper lung parts, not so often formed destruction cavities and atelectasis. Over the past few years, approaches to the providing of antiretroviral treatment (ART) have changed dramatically in patients with HIV/TB. It has been shown that the use of ART in the first 2-8 weeks of treatment for tuberculosis significantly increases the patient's chances of recovery. Currently, ART is administered to all patients with TB regardless of the number of CD4+T-lymphocytes.
Conclusions. So, the clinical manifestations of HIV infection and TB in the early stages are similar. However, with the development of immunodeficiency, the clinical picture of tuberculosis also changes. In HIV-infected diseases, TB increases the degree of immunodeficiency, which leads to association of other opportunistic diseases. When radiographing the chest cavity, changes in HIV-infected patients are characterized by frequent development of adenopathy of hilus, miliary rash, the presence of predominantly interstitial changes and the formation of pleural effusion. Also in recent years, approaches to prescribing antiretroviral therapy (ART) for patients with HIV/TB have changed.
So, the relationship between HIV infection and tuberculosis at the cellular level appears to be very complex and insufficiently studied. Clinical and laboratory, especially immunological, aspects of the development of tuberculosis as a secondary disease in HIV-infected patients require additional studies.