Вплив функціональної активності шишкоподібної залози на стан щитоподібної залози у щурів

Abstract

Мета роботи – встановити епіфізарно-тиреоїдні взаємовідносини та вплив функціональної активності шишкоподібної залози на морфофункціональні зміни щитоподібної залози у щурів. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 30 білих статевозрілих щурах-самцях. Перша група (контрольна) – інтактні щури; друга група – тварини, які знаходилися в умовах гіпофункції шишкоподібної залози; третя група – тварини, які знаходилися в умовах гіперфункції шишкоподібної залози. Вивчення функціональної морфології щитоподібної залози в нормі та в умовах зміни функції шишкоподібної залози у щурів здійснювали за допомогою комплексу методів: мікроскопічного, електронно-мікроскопічного та імуноферментного. Результати. Морфофункціональні зміни щитоподібної залози у тварин, які знаходилися в умовах постійного освітлення, виявили, що переважають тироцити циліндричної форми, ядра яких збільшені за розмірами, забарвлюються базофільно з ацидофільним відтінком та розташовані в базальній частині клітини. Ультраструктурна організація виявила, що більшість тироцитів знаходиться в стані підвищеної функціональної активності. Цитоплазма клітин містить гіпертрофовані мітохондрії із частково зруйнованими кристами, збільшену кількість лізосом та комплекс Гольджі із добре розвинутими структурними компонентами. Апікальна поверхні тироцита характеризується великою кількістю мікроворсинок, а базальний полюс – глибокими інвагінаціями цитолеми. Імуноферментні дослідження показали істотне збільшення в плазмі крові вільного Т4 та вільного ТЗ, порівняно із тваринами контрольної групи, та підвищення вмісту тиреотропного гормону, порівняно з контрольними тваринами, проте різниця між цими величинами не є вірогідною. Морфологія щитоподібної залози у тварин в умовах постійної темряви виявила сплощення фолікулярного епітелію та його десквамацію. Ядра округлої форми темно фіолетового кольору та цитоплазма тироцитів вакуолізована. Ультраструктурні зміни показали, що у цитоплазмі щільність органел невисока, мало канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, компоненти комплексу Гольджі представлені окремими цистернами, небагато вільних рибосом і полісом. Апікальна поверхня представлена помірною кількістю первинних невеликих лізосом та незначною кількістю дрібних мікроворсинок. Імуноферментні дослідження не виявили вірогідної різниці між вмістом вільних тиреоїдних гормонів плазми крові та тиреотропної функції гіпофіза щурів, які знаходилися в умовах постійної темряви, та контрольних тварин. Висновки. В умовах гіпофункції шишкоподібної залози спостерігається підвищення функціональної активності щитоподібної залози, це засвідчує про можливий парагіпофізарний шлях активації функції щитоподібної залози щурів, які знаходилися в умовах постійного освітлення. Отже, тривале перебування щурів в умовах постійного освітлення при гіпофункції епіфіза призводить до підвищення функціональної активності щитоподібної залози, і, навпаки, її зниження при гіперфункції шишкоподібної залози.

Цель работы. Установить эпифизарно-тиреоидные взаимоотношения и влияние функциональной активности шишковидной железы на морфофункциональные изменения щитовидной железы у крыс. Материалы и методы. Исследования проведены на 30 белых половозрелых крысах-самцах. Первая группа (контрольная) – интактные крысы; вторая группа – животные, которые находились в условиях гипофункции эпифиза; третья группа – животные, которые находились в условиях гиперфункции шишковидной железы. Изучение функциональной морфологии щитовидной железы в норме и в условиях изменения функции шишковидной железы у крыс осуществляли с помощью комплекса методов: микроскопического, электронно-микроскопического и иммуноферментного. Результаты. Морфофункциональные изменения щитовидной железы, у животных, находившихся в условиях постоянного освещения, обнаружили, что преобладают тироциты цилиндрической формы, ядра которых увеличены, окрашиваются базофильно с ацидофильным оттенком и расположены в базальной части клетки. Ультраструктурная организация показала, что большинство тироцитов находится в состоянии повышенной функциональной активности. Цитоплазма клеток содержит гипертрофированные митохондрии с частично разрушенными кристами, повышенное количество лизосом, комплекс Гольджи с хорошо развитыми структурными компонентами. Апикальная поверхность тироцита характеризуется большим количеством микроворсинок, а базальный полюс – глубокими инвагинациями цитолеммы. Иммуноферментные исследования показали существенное увеличение в плазме крови свободного Т4 и ТЗ, по сравнению с животными контрольной группы, и повышенное содержания тиреотропного гормона, по сравнению с контрольными животными, однако разница между этими величинами не является достоверной. Морфология щитовидной железы у животных в условиях постоянной темноты показала уплощение фолликулярного эпителия и его десквамацию. Ядра округлой формы тёмно-фиолетового цвета, цитоплазма вакуолизированная. Ультраструктурные изменения показали, что в цитоплазме плотность органелл невысокая, мало канальцев гранулярной эндоплазматической сети, компоненты комплекса Гольджи представлены отдельными цистернами, немного свободных рибосом и полисом. Апикальная поверхность представлена умеренным количеством первичных небольших лизосом и незначительным количеством мелких микроворсинок. Иммуноферментные исследования не выявили достоверной разницы между содержанием свободных тироидных гормонов плазмы крови и тиреотропной функции гипофиза крыс, находившихся в условиях постоянной темноты, и контрольных животных. Выводы. В условиях гипофункции эпифиза наблюдается повышение функциональной активности щитовидной железы, что свидетельствует о возможном парагипофизарном пути активации функции щитовидной железы крыс, находившихся в условиях постоянного освещения. Поэтому, длительное пребывание крыс в условиях постоянного освещения при гипофункции шишковидной железы приводит к повышению функциональной активности щитовидной железы, и, наоборот, ее снижение при гиперфункции шишковидной железы.

Objective. The aim of the work is to establish epiphysis-thyroid relationship and influence of epiphysis functional activity on morpho-functional changes in the rat thyroid gland. Material and methods. Experimental studies have been performed on 30 white, sexually mature male rats of Wistar line. First group (control) – intact rats; second group – animals with epiphysis hypofunction; third group – animals with epiphysis hyperfunction. The study of functional morphology of the thyroid gland in health and under changed conditions of epiphysis function in rats was carried out using a complex of methods: microscopic, electron microscopic and immunoenzyme analysis. Results. Morphofunctional changes of the thyroid gland in animals under conditions of constant lighting have shown the predomince of cylindrical thyrocytes with enlarged nuclei, stained basophilic with acidophilic shade and located in the basal part of the cell. The ultrastructural organization has shown that most thyrocytes have an increased functional activity. Cell cytoplasm contains hypertrophied mitochondria with partially destroyed cristae, increased amount of lysosomes, Golgi complex and well-developed cell structural components. An apical surface of the thyrocyte is characterized by a large number of microvilli, and the basal pole has deep invaginations of the cytolemma. Immunoenzyme analysis has showed a significant increase of free T4 and T3 levels in blood plasma, compared with control group of animals, but the difference between these values is unreliable. Thyroid gland morphology in animals kept under conditions of constant darkness has revealed thyroid epithelium flattering and its desquamation. Nuclei are dark-purple and round-shaped; the cytoplasm of thyrocytes is vacuolated. Ultra-Structural changes have shown that the density of organelles in cytoplasm is low, low number of tubules in granular endoplasmic reticulum; components of the Golgi complex are represented by separate cisternae; some free ribosomes and polysomes. Apical surface is represented by a moderate number of primary small lysosomes and a small amount of fractional microvilli. The analysis of immuno-enzymatic investigations has not revealed any significant difference between the content of free thyroid hormones in blood plasma and the thyrotrophic pituitary function in rats, kept in constant darkness, and in control animals. Conclusions. Epiphysis hypofunction is characterized by increased functional activity of the thyroid gland, which confirms a possible parahypophysal way of the thyroid gland activation in rats kept under conditions of constant lighting. Therefore, prolonged stay of rats under conditions of constant lighting with epiphysis hypofunction leads to increase of the thyroid gland functional activity and, conversely, its decrease during epiphysis hyperfunction.