Abstract:
Проблема гострого апендициту вагітних є складною та не вирішеною.
Мета – розробити діагностичний алгоритм гострого апендициту вагітних, шляхом аналізу різних параметрів та виділення серед них основних, найбільш значимих.
Матеріал і методи. Обстежено 864 вагітних жінок з гострою абдомінальною хірургічною патологією, гострий апендицит діагностовано у 258 (29,86%).
Аналізували дані скарг та анамнезу, використані загальноклінічні, рентгенологічні, відеоендоскопічні, ультразвукові, гемоцитологічні, імунологічні, бактеріологічні методи дослідження відповідно до рекомендацій джерел літератури.
Результати. Визначення показників токсигенної зернистості нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові та їх функціонального індексу, коефіцієнта де Рітиса та вмісту кріоглобулінів, як показників функціонування системи детоксикації та біотрансформації, а також співвідношення концентрації про- та протизапальних цитокінів – показника активності та ступеня ризику генералізації запальної відповіді може бути використано як діагностичні критерії для раннього прогнозування гострого апендициту у вагітних.
Висновки. Отримані дані дали змогу запропонувати алгоритм діагностики гострого апендициту у вагітних, що базується на визначені анамнестичних та об'єктивних показників, даних УЗД-семіотики, аналізі характеристик запальної відповіді організму та створює передумови для удосконалення лікувальної тактики у вагітних.
Проблема острого аппендицита беременных является сложной и нерешенной.
Цель – разработать диагностический алгоритм острого аппендицита беременных путем анализа различных параметров и выделение среди них основных, наиболее значимых.
Материал и методы. Обследовано 864 беременных женщин с острой абдоминальной хирургической патологией, острый аппендицит диагностирован у 258 (29,86%). Анализировали данные жалоб и анамнеза, использованы общеклинические, рентгенологические, видеоэндоскопические, ультразвуковые, гемоцитологические, иммунологические, бактериологические методы исследования в соответствии с рекомендациями источников литературы.
Результаты. Определение показателей токсигенной зернистости нейтрофилов периферической крови и их функционального индекса, коэффициента де Ритиса и содержания криоглобулинов, показателей функционирования системы детоксикации и биотрансформации, а также соотношения концентрации про- и противовоспалительных цитокинов – показателя активности и степени риска генерализации воспалительного ответа может быть использовано, в качестве диагностических критериев для раннего прогнозирования острого аппендицита беременных.
Выводы. Полученные данные позволили предложить алгоритм диагностики острого аппендицита у беременных, основанный на определенные анамнестических и объективных показателей, данных УЗИ-семиотики, анализе характеристик воспалительного ответа организма и создает предпосылки для совершенствования лечебной тактики у беременных.
The problem of acute appendicitis in pregnant – women is complex and not resolved.
Multiple studies indicate complexity of the problem and focus on the need to improve diagnostic strategies as well as diagnostic options in acute appendicitis and pregnancy. Existing studies cannot provide clear approach for acute appendicitis in pregnancy diagnostic as well as treatment tactics.
Aim. The aim of the study is to develop a diagnostic algorithm for acute appendicitis of pregnant women, by analysing various parameters and selecting among them the main, most significant.
Material and methods. An examination of 864 pregnant women with acute abdominal surgical pathology showed that acute appendicitis was diagnosed in 258 (29.86%) cases. The data of complaints and anamnesis were analysed, common clinical, X-ray, video-endoscopic, ultrasound, hemocytological, immunological, and bacteriological methods of investigation were used in accordance with the recommendations of existing literature sources.
Results. Determination of toxic granularity of peripheral blood neutrophilic granulocytes and their functional index, de Rytis coefficient and cryoglobulin content as indicators of functioning the detoxification and biotransformation system, as well as the ratio of the concentration of pro- and antiinflammatory cytokines, the activity index and the degree of risk of generalization of the inflammatory response, can be used as diagnostic criteria for early prediction of acute appendicitis in pregnant women Conclusions. The obtained data enabled to propose the diagnostic algorithm for acute appendicitis in pregnancy based on certain anamnestic and objective indicators, ultrasound data semiotics, and analysis of the characteristics of inflammatory response and creating conditions for the improvement of medical tactics in pregnant women.