Аннотации:
У статті подано факторний аналіз результатів авторської методики, розробленої за
принципом семантичного диференціалу. Розглянуто соціальну ти особистісну генезу труднощів професійного становлення майбутніх медичних психологів. Показано, що найбільш комфортним для майбутніх фахівців, корисним для міжфахового співробітництва та сприятливим для становлення професійної ідентичності медичного психолога є нейтральне ставлення. Воно відразу ставить
медичного психолога в позицію „рівного серед рівних", підвищує повагу до обраної професії та самоповагу, сприяє зростанню мотивації до навчання та самовдосконалення і створює загальне позитивне тло для розвитку професійної ідентичності. Умовно позитивне ставлення також є психологічно комфортним для майбутніх фахівців - медичних психологів, проте приховує в собі певні ризики. Занадто впевнене усвідомлення себе як „суперпрофі" на початкових етапах професійної підготовки може неадекватно підвищити самооцінку й рівень домагань, що в майбутньому „програмує" розчарування і фрустрацію від власної невідповідності уявному ідеалізованому образові та від невиправданих очікувань щодо професійних перспектив. Подібною є ситуація зі ставленням психологічної спільноти до медичних психологів, із тією відмінністю, що різні типи реагування на цю нову професію розподілені більш-менш рівномірно, тобто негативне ставлення не є відверто домінуючим. Можливо, це пов 'язано з тим, що гіпотетичне працевлаштування практичних психологів передбачає більшу варіабельність, а робота у лікувальних та лікувально-профілактичних закладах не сприймається ними як надто приваблива (а отже, й відчуття конкуренції виникає не так часто і не має такої інтенсивності). Особистісна незрілість, брак упевненості в собі стають
причиною високого ступеня залежності самооцінки в професійній площині та ставлення до обраної професії від зовнішніх оцінок і ставлень.