У роботі наведені дані про діагностику та лікування гострого перитоніту у 246 хворих, яким, окрім стандартних клінічних, біохімічних методів, проведені імуноферментні та генетичні дослідження для визначення ролі прозапальних цитокінів (IL1β), серотоніну у патогенезі запального процесу та розвитку його ускладнень. Показана залежність проявів запалення, його розповсюдження від концентрації в крові IL1β та варіантами гену IL1β (-511С/Т), що регулює його секрецію. Доведено зв'язок між вираженістю післяопераційного парезу кишечнику при перитоніті та концентрацією у пла-змі крові серотоніну, варіантами гену SERT, які впливають на серотонінергічні механізми скорочення кишечнику. Досліджені процеси пероксидного окиснення, антиоксидантного захисту, необмеженого протеолізу, фібринолітичної активності у реалізації системних реакцій при перитоніті, показана їх індивідуальна варіабельність. На основі проведених досліджень вдосконалено етапи оперативних втручань, схеми медикаментозного лікування та запропоновані методи профілактики різних ускладнень. Такий мультидисциплінарний підхід до діагностики, прогнозування перебігу гострого перитоніту, вибору лікувальної тактики має персоналізований характер і дає можливість значно покращити результати лікування таких хворих, знизити летальність.
В работе наведены данные о диагностике и лечении острого перитонита у 246 больных, которым, кроме стандартных клинических, биохимических, методов, проведены иммуноферментные и генетические исследования для определения роли провоспалительных цитокинов (IL1β), серотонина в патогенезе воспалительного процесса и развитии его осложнений. Показана зависимость проявлений воспаления, его распространения от концентрации в крови IL1β и вариантами гена IL1β (-5ПС/Т), регулирующего его секрецию. Доказано связь между выраженностью послеоперационного пареза кишечника при перитоните и концентрацией в плазме крови серотонина, вариантами гена SERT, которые влияют на серотонинэргические механизмы сокращения кишечника. Исследованы процессы пероксидного окисления, антиоксидантной защиты, неограниченного протеолиза, фибринолитической активности в реализации системных реакций при перитоните, показана их индивидуальная вариабельность. На основании проведенных исследований усовершенствованы этапы оперативных вмешательств, схемы медикаментозного лечения и предложены методы профилактики различных осложнений. Такой мультидисциплинарный подход к диагностике, прогнозированию протекания острого перитонита, выбора лечебной тактики носит персонализированный характер и дает возможность значительно улучшить результаты лечения таких больных, снизить летальность.
The paper presents the data about the diagnosis and treatment of acute peritonitis in 246 patients who in addition to standard clinical and biochemical methods were investigated by genetic studies to determine the role of proinflammatory cytokines (IL1β) and serotoninin the pathogenesis of inflammation and its complications. The article shows the dependence between manifestations of inflammation, its spread and concentration of the IL1β in the blood and gene IL1β (-511S / T) variants, which regulates the secretion of IL1β. The connection between the severity of postoperative intestinal paresis associated with peritonitis and concentration of the serotonin in blood plasma in the relation with SERT gene variants is proven. The processes of lipid peroxidation, antioxidant protection, unlimited proteolysis and fibrinolytic activity in the realization of systemic reactions in peritonitis with the individual variability are shown. On the basis of the research the stages of surgical interventions and medical treatment schemes were improved and methods of prevention of different complications were proposed. This multidisciplinary approach to the diagnosis, prediction of the course and the choice of treatment tactics of acute peritonitis has personalized character and makes it possible to improve significantly the results of treatment of such patients and reduce the mortality.
