За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток печінки та суміжних з нею структур у передплодовому періоді онтогенезу людини. Упродовж передплодового періоду спостерігається значне збільшення розмірів печінки. Встановлено, що в цей час вона є найбільшим органом черевної порожнини і займає її верхній та середній поверхи. Вивчено формування основних структур на нутрощевій поверхні органа, де вже чітко визначаються права та ліва сагітальні борозни. У передньому відділі правої сагітальної борозни розміщений жовчний міхур; у передньому відділі лівої сагітальної борозни проходить пупкова вена. Описано будову печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки та топографоанатомічні взаємовідношення елементів, що проходять всередині даної структури. Вищезазначена зв'язка за товщиною значно перевищує печінково-шлункову зв'язку. Це пов'язано з тим, що між її шарами розміщені елементи як вентрального (загальна жовчна протока), так і дорсального (ворітна вена печінки та печінкова артерія) мезогастрія. Привертає увагу те, що товщина печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки неоднакова в різних її частинах, вона поступово зменшується в напрямку від воріт печінки до верхньої частини дванадцятипалої кишки та головки підшлункової залози.
С помощью комплекса морфологических методов исследования изучено развитие печени и смежных с ней структур в предплодном периоде развития человека. В течение предплодного периода наблюдается значительное увеличение размеров печени. Установлено, что в это время она является самым большим органом брюшной полости и занимает ее верхний и средний этажи. Изучено формирование основных структур на висцеральной поверхности органа, где уже четко определяются правая и левая сагиттальные борозды. В переднем отделе правой сагиттальной борозды расположен желчный пузырь; в переднем отделе левой сагиттальной борозды проходит пупочная вена. Описано строение печеночно-двенадцатиперстной связки и топографоанатомические взаимоотношения элементов, которые проходят внутри данной структуры. Вышеупомянутая связка по толщине значительно превышает печеночно-желудочную связку. Это связано с тем, что между ее слоями находятся элементы как вентрального (общий желчный проток), так и дорсального (воротная вена печени и печеночная артерия) мезогастрия. Обращает на себя внимание то, что толщина печеночно-двенадцатиперстной связки неодинакова в разных ее частях, постепенно уменьшаясь в направлении от ворот печени к верхней части двенадцатиперстной кишки и головки поджелудочной железы.
The development of the liver and its adjacent structures were studied by means of a complex of morphological methods in the prefetal period of human ontogenesis. A significant increase in the size of the liver is observed during the prefetal period. At this time it is found to be the largest organ in the abdominal cavity and occupies its top and middle parts. The formation of the main structures on the visceral surface of the organ where right and left sagittal fissures are accurately defined has been studied. The gallbladder is located in the anterior part of the right sagittal sulcus; the umbilical vein is located in the anterior part of the lefl; anterior sagittal sulcus. The structure of the hepatic-duodenal ligament and topographic-anatomical relationships between the elements passing inside of this structure has been described. The aforementioned ligament significantly exceeds the hepatic-gastric ligament in thickness. This is associated with the fact that the elements of the ventral (common bile duct) and dorsal (hepatic portal vein and hepatic artery) mesogastrium are seen between its layers. Attention is drawn to the fact that the thickness of the hepatic-duodenal ligament varies in its different parts and gradually decreases from the gate of the liver towards the top of the duodenum and head of the pancreas.
