Мета роботи – визначити ментальні особливості хворих на хронічний небактеріальний простатит та психогенні механізми обтяження патології.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 67 амбулаторних пацієнтів, з яких 41 – із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП); групу порівняння склали 26 чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Оцінку простата-специфічної симптоматики проводили за допомогою опитувальників I-PSS, NIH-CPSI та PUF. Психологічний статус – за шкалами PCS, PDI, STAI та BDI. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.
Результати. За шкалою симптомів нижніх сечових шляхів I PSS, значно вищий середній бал реєстрували в пацієнтів групи порівняння, що відчутно погіршувало їх якість життя. За шкалою NIH CPSI, достовірно вищим був середній показник в основній групі. При цьому за збалансованою шкалою симптомів болю та якості сечовипускання PUF, середні величини між групами практично не відрізнялися. Рівні катастрофізації та інвалідизацї болю були достовірно вищими в пацієнтів із ХНП. Значення реактивної та особистісної тривоги в пацієнтів першої групи також достовірно переважали. Рівень депресивності пацієнтів достовірно переважав у пацієнтів основної групи.
Висновки. Тазовий біль пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом клінічно характеризувався невропатичним компонентом, на відміну від хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, де провідним чинником виступав характер сечовипускання. Переважання явищ катастрофізації та інвалідизації болю, депресивності, реактивної та особистісної тривоги в пацієнтів основної групи може свідчити про переважаючу роль психогенних чинників в обтяженні перебігу захворювання.
Цель работы – определить ментальные особенности больных хроническим небактериальным простатитом и психогенные механизмы отягощения патологии.
Материал и методы. В исследовании приняли участие 67 амбулаторных пациентов, среди которых 41 – с хроническим небактериальным простатитом (ХНП); группу сравнения составили 26 мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ). Оценку простатаспецифической симптоматики проводили с помощью опросников I-PSS, NIH-CPSI и PUF. Психологический статус – по шкалам PCS, PDI, STAI и BDI. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента.
Результаты. По шкале симптомов нижних мочевых путей I-PSS у пациентов группы сравнения регистрировали значительно высший средний балл, что ощутимо ухудшало их качество жизни. По шкале NIH-CPSI средний показатель был достоверно выше в основной группе. При этом по сбалансированной шкале симптомов боли и качества мочеиспускания PUF, средние величины между группами практически не отличались.
Уровни катастрофизации и инвалидизации боли были достоверно выше у пациентов с ХНП. Значение реактивной и личностной тревоги у пациентов первой группы также достоверно преобладали. Уровень депрессивности пациентов достоверно преобладал у пациентов с ХНП.
Выводы. Тазовая боль у пациентов с хроническим небактериальным простатитом клинически характеризовалась невропатическим компонентом, в отличие от больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы, где ведущим фактором выступал характер мочеиспускания. Преобладание явлений катастрофизации и инвалидизации боли, депрессивности, реактивной и личностной тревоги у пациентов основной группы может свидетельствовать о преобладающей роли психогенных факторов в отягощении течения заболевания.
Objective – determination of the mental features of patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) and psychogenic mechanisms of disease encumbrance.
Materials and methods. The study involved 41 men with CNP in the out-patient setting, 26 patients formed a control group with the diagnosis of benign prostatic hyperplasia (BPH). Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS). Prostate-specific symptoms were assessed using I-PSS, NIH-CPSI and PUF Questionnaires. Psychological status figured by the scales of PCS, PDI, STAI and BDI. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student's criterion.
Results. According to I-PSS, the lower urinary tract symptom scale, patients with BPH presented with reliably higher score, which significantly impaired their quality of life. On the contrary, NIH CPSI values were predominantly higher in the main group of patients. At the same time, PUF, a balanced scale of both pain and urination symptoms, showed no reliable difference between groups. The levels of pain catastrophizing and disability index were significantly higher in patients with CNP. The reactive and personal anxiety in patients of the first group was significantly prevalent. Depression levels in the main group also significantly prevailed.
Conclusions. Pelvic pain in patients with chronic non-bacterial prostatitis was characterized by a neuropathic component, whereas leading factor in control group was urination quality. The prevalence of pain catastrophizing and disability, depression, reactive and personal anxiety in patients of the study group may indicate the predominant role of psychogenic factors in the disease encumbrance.
