Objective: anamnestic, clinic-paraclinical findings and the course of RS-viral infection in patients, who were treated in the Neonatal Department of the RPCH of Chernivtsi are assessed.
Material and methods. A retrospective analysis of 50 case histories of children treated for RS-infection during the last year was made. During hospitalization general clinical, biochemical, instrumental methods of examination were carried out for all the children.
Results. Almost 18% of children hospitalized with RS-viral bronchiolitis received antibacterial therapy in spite of the fact that a part of accumulation of secondary bacterial infection was not higher than 8%. All the children received nebulizer and symptomatic therapy. Depending on the degree of severity and clinical manifestation of the disease nebulizer therapy was performed in combination with inhalation β2-agonists. 18 children (36%) received inhalation glucocorticosteroids, the rest – nebulizer therapy with the use of 0,9% NaСl solution. All the children in the intensive care unit required administration of oxygen supply, and one child required artificial lung ventilation. An average bed day was ten, it was longer only in three children due to preterm period.
Conclusions. The analysis of the findings showed that among patients with RS-viral infection, acute bronchiolitis, most children were those of the first and second month of life residing in rural districts from large families. The course of the disease tended to be favorable. The results of the study confirmed the topicality of a rational antibiotic therapy, based on the preliminary diagnosis or the data to identify the pathogenic stimulus.
Мета роботи – провести оцінку анамнестичних, клінічно-параклінічних даних та перебігу захворювання РС-вірусної інфекції у пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в неонатальному блоці обласної дитячої клінічної лікарні (ОДКЛ) м. Чернівці.
Матеріал і методи. Ретроспективно проведений аналіз історій хвороб 50 дітей, які проходили лікування з приводу РС-інфекції впродовж останнього року. Під час перебування в стаціонарі всім дітям були проведені загальноклінічні, біохімічні, інструментальні методи дослідження.
Результати. Майже 18% дітей, госпіталізованих з РС-вірусним бронхіолітом, отримували антибактеріальну терапію, незважаючи на те, що частка нашарування вторинної бактеріальної інфекції не перевищувала 8% випадків. Всі діти отримували небулайзерну та симптоматичну терапію. Залежно від ступеня тяжкості та клінічного перебігу захворювання небулайзерна терапія проводилася у поєднанні з використанням інгаляційних β2-агоністів. 18 дітей (36%) отримували інгаляційні глюкокортикостероїди, а в решти – застосовувалася небулайзерна терапія з використанням 0,9% р-ну NaСl. Проведення кисневої дотації потребували всі діти під час перебування у відділенні інтенсивної терапії, а одна дитина потребувала штучної вентиляції легень. Середній ліжко-день склав в середньому 10 діб, лише у трьох дітей він виявився більш тривалим у зв’язку з малим терміном гестації.
Висновок. Аналіз отриманих даних показав, що серед хворих на РС-вірусну інфекцію, гострий бронхіоліт переважали діти першого-другого місяця життя із багатодітних сімей сільської місцевості, переважно зі сприятливим перебігом захворювання. Результати дослідження підтвердили актуальність щодо дотримання раціональної антибактеріальної терапії, виходячи із передбаченого діагнозу або даних ідентифікації патогенного збудника.
Цель работы – провести оценку анамнестических, клинико-параклинических данных и течения заболевания РС-вирусной инфекции у пациентов, которые находились на стационарном лечении в неонатальном блоке областной детской клинической больницы (ОДКБ) г. Черновцы.
Материал и методы. Ретроспективно проведен анализ историй болезни 50 детей, находившихся на лечении по поводу РС-инфекции в течение последнего года. Во время нахождения в стационаре всем детям проведено клинические, биохимические, инструментальные методы обследования.
Результаты. Почти 18% детей, госпитализированных с РС-вирусным бронхиолитом, получили антибактериальную терапию, хотя наличие вторичной бактериальной инфекции наблюдалось только в 8% случаев. Все дети получали небулайзерную и симптоматическую терапию.
В зависимости от тяжести и клинического течения заболевания небулайзерная терапия проводилась с использованием ингаляционных β2-агонистов. 18 детей (36%) получали ингаляционные глюкокортикостероиды, а остальные – небулайзерную терапию с использованием 0,9% р-ра NaСl. В кислородной поддержке нуждались все дети в отделении интенсивной терапии, а один ребенок был на искусственной вентиляции легких. Среднее пребывание в стационаре было 10 суток, только трое детей находились дольше в связи с маленьким гестационным возрастом.
Вывод. Анализ полученных данных показал, что среди больных с РС-вирусной инфекцией, острым бронхиолитом преобладали дети первого-второго месяца жизни из многодетных семей сельской местности, преимущественно с благоприятным течением заболевания. Результаты исследования подтвердили актуальность рационального использования антибактериальной терапии, исходя из предварительного диагноза или данных идентификации возбудителя.
