Мета дослідження – оцінити зміни фібринолітичної активності плазми крові при гастродуоденопатіях, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, у хворих на остеоартроз залежно від наявності патогенних штамів Helicobacter pylori.
Матеріал і методи. Під час дослідження обстежено 68 хворих на остеоартроз із супутніми Helicobacter pylori – асоційованими гастродуоденопатіями, індукованими нестероїдними протизапальними препаратами. Розподіл пацієнтів на групи здійснювався залежно від наявності штамів Helicobacter pylori vac A та cag A. Визначали штами Helicobacter pylori у калі, крові та біоптатах методом полімеразної ланцюгової реакції. Досліджено рівень сумарної, ферментативної та неферментативної фібринолітичної активностей плазми крові. Усім пацієнтам проводили загальноклінічні, лабораторні та інструментальні методи обстеження. Обчислення проводились з використанням програм «Биостатистика» та «Statistica® 6.0» (StatSoft Іnc., США).
Результати. У всіх обстежених хворих виявили підвищення інтенсивності фібринолітичної активності плазми крові. Однак у хворих із супутнім Helicobacter pylori патогенним та ульцерогенним штамом cag A+/vac A+ відзначали достовірне зростання сумарної фібринолітичної активності та ферментативної фібринолітичної активності, відповідно на 13,14% та 36,4% порівняно з пацієнтами із cag A+/vac A- штамами Helicobacter pylori і на 26,92% та 60,0% порівняно з пацієнтами з cag A-/vac A+ штамами Helicobacter pylori. Виявили тенденцію до зростання неферментативної фібринолітичної активності в осіб із Helicobacter pylori cag A+/vac A+ штамами порівняно з cag A+/ vac A- штамами та cag A-/vac A+ штамами Helicobacter pylori.
Висновок. Встановлено достовірно істотніше зростання фібринолітичної активності плазми крові в обстежених хворих із Helicobacter pylori vac A+/cag A+ порівняно з пацієнтами Helicobacter pylori vac A+/cag A- та Helicobacter pylori vac A-/ cag A+.
Частота узлового зоба у беременных занимает одно из первых мест и составляет от 30 до 40%, что в свою очередь, неблагоприятно влияет на здоровье матери и плода.
Цель работы – изучить течение беременности, родов и состояние новорожденных у женщин с узловым зобом.
Материал и методы. Проведено клинико-статистический анализ течения беременности, родов и состояния новорожденных у 60 женщин с узловым зобом (основная группа). Контрольную группу составили 20 здоровых беременных.
Результаты. Анализ течения беременности показал, что осложненное ее течение наблюдалось у 48 (80%) женщин основной группы и у 1 (5%) – в контрольной. В контрольной группе в 100% случаев беременность закончилась родами, а в основной – у 54 (90%) женщин. У пациенток основной группы достоверно чаще наблюдались осложнения в родах (p<0,05). Данные кардиотокографии, биофизического профиля плода и допплерометрии свидетельствовали об ухудшении состояния внутриутробного плода в основной группе. Установлено, что чем ниже средний уровень свободного тироксина у матери, тем ниже бальная оценка состояния плода (p<0,05). Оценка результатов ультразвукового и гистологического исследований плацент позволяет рассматривать тиреоидную патологию как фактор риска развития плацентарной дисфункции.
Выводы. Беременность у женщин с узловым зобом часто осложняется, имеет тенденцию к невынашиванию на фоне гормонального дисбаланса. Наличие узлового зоба является фактором риска развития плацентарной дисфункции. Состояние плода находится в прямой зависимости от уровня тиреоидных гормонов у матери.
The incidence of nodular goiter in pregnant women occupies one of the leading places and constitutes from 30 to 40%, which, in its turn, produces unfavourable effect on the health of mother and fetus.
Objective: to study the course of pregnancy, labour and condition of newborns born to women with nodular goiter.
Material and methods. Clinical-statistical analysis of the course of pregnancy, labour and condition of newborns born to 60 women with nodular goiter (the main group) was carried out. The control group included 20 healthy pregnant women.
Results. The analysis of the course of pregnancy demonstrated that its complicated development was found in 48 (80%) women of the main group and 1 (5%) – in the control one. In the control group in 100% of cases the outcome of pregnancy was labour, and in the main group – in 54 (90%) women. In patients of the main group, complications in labor were significantly more frequent (p <0,05). The data of the cardiotocography, the biophysical profile of the fetus and doplerometry testified to the deterioration of the intrauterine fetus in the main group. It was found that the lower an average level of free thyroxin in mother’s organism is, the lower is the score of the fetal condition (p<0,05). Assessment of the results of ultrasound and histological examinations of placentas enables to consider thyroid pathology as a risk factor promoting the development of placental dysfunction.
Conclusions. Pregnancy in women with nodular goiter is often complicated with a tendency to miscarriage against the ground of hormonal imbalance. Nodular goiter available is a risk factor promoting the development of placental dysfunction. Fetal condition is in direct dependence on the level of thyroid hormones in mother.
