Мета роботи – визначити клінічні відмінності тазового болю у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП) та чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ).
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 67 амбулаторних пацієнтів із патологією простати, у 41 з яких рутинними методами діагностовано ХНП, групу порівняння склали 26 чоловіків із ДГПЗ. Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та больового опитувальника Мак-Гіл. Оцінку простата-специфічної симптоматики проводили за допомогою опитувальників I-PSS, NIH-CPSI та PUF. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.
Результати. Між групами пацієнтів з ХНП та ДГПЗ достовірно відрізнявся середній вік, де у групи порівняння він переважав більш ніж на 10 років. Майже вдвічі переважав середній об’єм передміхурової залози у хворих на ДГПЗ. За шкалою симптомів нижніх сечових шляхів I PSS, значно вищий середній бал реєстрували в пацієнтів групи порівняння, що відчутно погіршувало їх якість життя. За шкалою NIH CPSI достовірно вищим був середній показник в основній групі. При цьому за збалансованою шкалою симптомів болю та якості сечовипускання PUF, середні величини між групами практично не відрізнялися. Отримані дані стосовно якісних характеристик хронічного болю сильно відрізнялися між групами хворих.
Висновки. Тазовий біль пацієнтів з хронічним не бактеріальним простатитом клінічно характеризувався невропатичним компонентом, на відміну від хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, де провідним чинником виступав характер сечовипускання. З метою диференціації тазового болю, доцільно користуватися опитувальниками ВАШ, Мак-Гіл, NIH-CPSI та I-PSS, що полегшить вибір оптимального патогенетичного лікувального підходу.
Цель работы – определить клинические различия тазовой боли у пациентов с хроническим небактериальным простатитом (ХНП) и в мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ).
Материал и методы. В исследовании приняли участие 67 амбулаторных пациентов с патологией простаты, в 41 из которых рутинными методами диагностировано ХНП, группу сравнения составили 26 мужчин с ДГПЖ. Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ) и болевого опросника Мак-Гилл. Оценку простата-специфической симптоматики проводили с помощью опросников I-PSS, NIH CPSI и PUF. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента.
Результаты. Между группами пациентов с ХНП и ДГПЖ достоверно отличался средний возраст, где во второй группе он преобладал более чем на 10 лет. Почти вдвое превосходил средний объем предстательной железы у больных с ДГПЖ. По шкале симптомов нижних мочевых путей I-PSS, у пациентов группы сравнения регистрировали значительно высший средний балл, что ощутимо ухудшало их качество жизни. Средний показатель по шкале NIH-CPSI был достоверно выше в основной группе. При этом по сбалансированной шкале симптомов боли и качества мочеиспускания PUF, средние величины между группами практически не отличались. Полученные данные о качественных характеристиках хронической боли сильно отличались между группами больных.
Выводы. Тазовая боль пациентов с хроническим небактериальным простатитом клинически характеризовалась невропатическим компонентом, в отличие от больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы, где ведущим фактором выступал характер мочеиспускания. С целью дифференциации тазовой боли, целесообразно пользоваться опросниками ВАШ, Мак-Гилл, NIH-CPSI и I-PSS, что облегчит выбор оптимального патогенетического лечебного подхода.
Objective – determination of pelvic pain clinical differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) versus men suffering from benign prostatic hyperplasia (BPH).
Material and methods. The study involved 67 men with prostatic disease on the outpatient setting. 41 men were diagnosed with CNP using the routine approach. 26 patients formed a control group with the diagnosis of BPH. Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS) and McGill Questionnaire. Prostate-specific symptoms were assessed using I-PSS, NIH-CPSI and PUF Questionnaires. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student's criterion.
Results. Mean age differed between both groups markedly, where BPH patients were about 10 years older. The average prostate volume was almost twice the predominance in control group of men.
According to I-PSS, the lower urinary tract symptom scale, patients with BPH presented with reliably higher score, which significantly impaired their quality of life. On the contrary, NIH CPSI values were predominantly higher in the main group of patients. At the same time, PUF, a balanced scale of both pain and urination symptoms, showed no reliable difference between groups. The obtained data on the qualitative characteristics of chronic pain considerably differed between both groups of patients Conclusions. Pelvic pain in CNP patients was clinically characterized by a neuropathic component, whereas leading factor in patients with BPH was urination quality. For the differentiation of pelvic pain, questionnaires of VAS, McGill, NIH-CPSI and I-PSS are advised for use during patient assessment. The obtained data may facilitate selection of an optimal pathogenetic treatment approach.
