Результати лікування хворих на ускладнені форми синдрому діабетичної стопи у ранньому післяопераційному періоді

Abstract

Обстежено 113 хворих на синдром діабетичної стопи. Першій групі хворих проводили традиційне лікування, другій – традиційне лікування доповнювали гальванізацією нижніх кінцівок, третій – лікування поєднували з внутрішньотканинним електрофорезом берлітіону нижніх кінцівок. Сприятливіший перебіг та ефективність лікування відзначали у третій групі хворих. Оцінка ефективності лікування показала позитивний вплив на систему гемокоагуляції та фібринолізу, покращання динаміки цитологічної картини мазків-відбитків з ран, прискорене загоєння ран і зменшення їх бактеріальної забрудненості та зникнення локальних ознак запалення, скорочення кількості післяопераційних ускладнень та середнього терміну стаціонарного лікування.

Обследовано 113 больных синдромом диабетической стопы. Первой группе больных проводили общепринятое лечение, второй – традиционное лечение дополняли гальванизацией нижних конечностей, в третьей – лечение дополняли внутритканевым электрофорезом берлитиона нижних конечностей. Наиболее благоприятное течение и эффективность лечения отмечали в третьей группе больных. Оценка эффективности лечения показала положительное влияние на систему гемокоагуляции и фибринолиза, улучшение динамики цитологической картины мазков-отпечатков с ран, более ускоренное заживление ран, уменьшение бактериальной загрязненности и уменьшение местных признаков воспаления, сокращение количества послеоперационных осложнений и средней продолжительности стационарного лечения.

The author has examined 113 patients with the syndrome of the diabetic foot. One group of patients underwent traditional treatment, another one was added galvanization of the lower extremities, whereas the treatment was combined with intratissue electrophoresis of berlithion on the lower extremities in the third group. The most favourable course and treatment efficacy was noted in the third group of patients. An evaluation of the efficacy of treating has demonstrated a positive effect on the system of hemocoagulation and fibrinolysis, an improvement of the dynamics of the cytologic feature of wound impression smears, a somewhat accelerated wound repair, a more rapid decrease of their bacterial contamination and disappearance of local signs of inflammation, a reduction of the number of postoperative complications and the average term of inpatient treatment.