Аннотации:
В Україні поступово набирають обертів світові тенденції щодо протидії насильству. Недостатньо вивченими є фактори ризику жорстокого поводження, соціальне підґрунтя та клініко-психологічні прояви такого насильства. Дуже часто саме установи та заклади охорони здоров’я є тією первинною ланкою, яка може виявити приховані прояви домашнього насильства та надалі дати хід справі.
Мета роботи — оцінити сучасний стан проблеми насильства у сім'ї в Україні з медичної точки зору та розглянути шляхи вдосконалення підготовки лікарів медичних закладів щодо виявлення та профілактики даного явища. В Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім'ї злочином, а також діє закон про протидію та запобігання домашньому насильству, який чітко прописує категорії людей, щодо яких можуть чинитися такі дії. Оскільки лікарі стаціонару найчастіше першими мають справу з фактом побиття чи іншими
проявами домашнього насильства, доцільно залучати судово-медичних
лікарів-експертів для консультативної допомоги з приводу правильного
опису та фіксації тілесних ушкоджень. Висновок. Беручи до уваги світові тенденції по боротьбі з домашнім насильством, лікарям загальної практики, педіатрам, юристам, судовим медикам, працівникам служб у справах дітей, сім'ї та молоді необхідно
об'єднатися та розробити мультидисциплінарний підхід до вирішення даної проблеми.
