Abstract:
В статті представлений аналіз сучасних літературних даних щодо методів встановлення тривалості постмортального інтервалу, зокрема розглянуто різні методи визначення давності настання смерті та проведено критичне осмислення їх характеристик. Максимально точне встановлення давності настання смерті, що здійснюється на основі останніх наукових досягнень, є однією з найважливіших сторін діяльності судово-медичного експерта. На сьогоднішній день в існуючих літературних джерелах накопичено велику кількість діагностичних методик, які в кінцевому підсумку дозволяють встановити орієнтовні часові межі часу з моменту настання смерті. Попри ряд переваг, вказані методики потребують підвищення їх точності та усунення недоліків, таких як: трудомісткість проведення технологічного процесу, неспецифічність морфологічних змін у біологічних тканинах при різних патологічних станах та впливі факторів зовнішнього середовища, висока собівартість, часозатратність, вплив «людського фактора» на отримані результати. За даним літературних джерел, комплекс лазерних поляриметричних методик дозволяє вирішити ряд вищевказаних проблем, а також здійснювати експрес діагностику, володіє об’єктивністю, швидкістю, незалежністю, достатньою точністю та відтворюваністю результатів. Провівши аналіз отриманих літературних даних, ми прийшли до висновку, що на відміну від традиційно використовуваних в судово-медичній практиці методів, які не завжди ефективні та можуть бути не достовірними, сучасні можливості досліджень біологічних тканин та рідин організму методами лазерної поляриметрії дозволяють виявити та впровадити в практику новітні судово-медичні оптичні критерії та методи для діагностики давності настання смерті. Перспективним, на наш погляд, є використання аналітичних можливостей лазерних поляриметричних методів у поєднанні із відмінними характеристиками скловидного тіла як об’єкта досліджень.
