Аннотации:
У 56 хворих на есенційну гіпертензію і! та Ш стадії з ІІ-НІ ступенем зростання АТ вивчали ефективність антигіпертензивного (АГ) лікування препаратами ’ лінії з включенням сечогінних засобів Контрольною групою бу..,, 18 нормотензивних осіб, співставлених за віковою та тендерною ознаками Усім обстеженим проведено добове «сніте, рування АТ (ДМАТ) на апаратному комплексі «Зоіуаід» та визначення концентрації основних іонів (N3* К‘) у сироватці крові та в добовій сечі з розрахунком їх екскреції електрометричним методом з використанням юнсепективних тродів на апараті «5ІІ\Ю-005» (КНР). Встановлено, що у 14 хворих (! група) використання традиційного АГ-лікування (монотерапія або поєднання з сечогінними препаратами) ефективно і швидко призводило до нормалізації сиссечно: о АТ до цільових рівнів. У значно більшої частини хворих (І! група) (3/4) з використанням вищевказаної терапії стійкої нормалізації АТ не відбувалось. За клінічною характеристикою встановлено, що хворі II групи у порівнянні з! групою за циркадіанною структурою АТ переважно - N0 та ИР. високим (!МТ>30кга_), «об’ємзалежним» варіантом перебігу АГ, відносно резистентністю до лікування. Для досягнення оптимальної дози діуретинів у комбінованому лікуванні та довготривалим контролем можливим їх передозуванням рекомендовано застосувати простий діагностичний тест визначення ефективності фізіологічного механізму «таск-натрійурез» за коефіцієнтом пресорного натрійурезу <КПН1 в межах 1,5-2,0. Таке контрольоване лікування діуретиками дозволить покращити ефективність АГ-лікувзння цих хворих, уникнути їх передозування та пов’язані з цим небажані коморбідні стани (цукровий діабет, гіперурикемія. сечокислий діатез, аритмії та ін.).
