Аннотации:
Ще на початку ХХ століття лікар із отриманням диплома вважався самодостатнім повноцінним спеціалістом та не потребував подальшого навчання та підвищення кваліфікації. Такий стан речей кардинально змінився під впливом науково-технічного прогресу. Бурхливий розвиток хімічної та фармацевтичної промисловості, що зумовлює появу великої кількості нових лікарських препаратів, постійна розробка нових медичних приладів, хірургічних та маніпуляційних інструментів, за допомогою яких вдосконалюється про ведення хірургічних втручань та обстежень хворих, потребує постійного навчання та перепідготовки сучасного лікаря.
