Abstract:
Основною метою нашої роботи є дослідження закономірностей формування та розповсюдження тріщин діафізів довгих трубчастих кісток нижньої кінцівки для більш глибокого розуміння біомеханіки їх переломів. В якості матеріалу дослідження вибрані 128 випадків з ушкодженнями стегнової, великогомілкової та малогомілкової кісток. Отримані дані піддавали статистичній обробці з використанням багатофакторного дисперсійного аналізу. У роботі встановлено, що різні типи тріщин мають свої показники за кількістю та напрямком, відображаючи таким чином механіку переломів досліджуваних кісток. Встановлено, що особливу діагностичну цінність має величина кута відходження клиноподібних тріщин. Вказані закономірності можна використати в судово-медичній практиці при ретроспективному відновленні умов та обставин отримання травм.
