dc.contributor.author |
Pavliuk, Olesia |
|
dc.date.accessioned |
2018-11-06T15:24:36Z |
|
dc.date.available |
2018-11-06T15:24:36Z |
|
dc.date.issued |
2015 |
|
dc.identifier.other |
УДК 316.334.3(73):327(73:55)“198” |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14519 |
|
dc.description.abstract |
В статті досліджуються зовнішньополітичні підходи та засоби налагодження двосторонніх відносин Вашингтону та Тегерану і фактичне запровадження політики «стримування» США щодо Ірану.
Встановлено, що оскільки на початку 1980-х pp. значно зросла загроза порушення безпеки на Середньому Сході, президентська адміністрація Р. Рейгана поступово розширює вплив США у Перській затоці та реалізує концепцію «стратегічного консенсусу», яка передбачала посилення американської політики в регіон і проголошує «доктрину Рейгана» для досягнення глобального впливу США.
Враховуючи можливості ІРІ з надання впливу на ослаблення антиамериканської політики радикальних екстремістських організацій на Близькому Сході, адміністрація Р. Рейгана спробувала встановити неофіційний двосторонній діалог з поміркованими представниками іранського керівництва. Після оприлюднення в США зазначених таємних американо-іранських контактів та здійснення стратегії обміну «озброєння-на-заручників», у Сполучених Штатах вибухнув внутрішньополітичний скандал, пов’язаний з незаконним продажом американської зброї в Іран. Щоб компенсувати втрати американському іміджу від справи «Іран-контрас», яка завдала удару по довірі до США серед монархій Перської затоки, Р. Рейган трансформував регіональну політику у бік проведення тиску на ІРІ. Підтверджено, що найбільшим інтересом США у ході ірано-іракської війни розглядалось сприяння якомога більшому послабленню суперниками один одного, щоб жодна з близькосхідних країн не змогла стати гегемоном у регіоні і перешкодити поширенню американського впливу у Перській затоці.
Наголошується, що 1980-ті рр. були нестійким періодом у відносинах між Сполученими Штатами та Іраном і пройшли через чотири етапи: байдужості, ворожості, співпраці і вкінці протистояння. |
ru_RU |
dc.language.iso |
en |
ru_RU |
dc.publisher |
Актуальні питання суспільних наук та історії медицини |
ru_RU |
dc.subject |
зовнішня політика |
ru_RU |
dc.subject |
зовнішньополітичний курс США |
ru_RU |
dc.subject |
скандал «Іран-Контрас» |
ru_RU |
dc.subject |
Іран |
ru_RU |
dc.subject |
політика «стримування» |
ru_RU |
dc.subject |
адміністрація Р.Рейгана |
ru_RU |
dc.subject |
стратегія обміну «зброї-на-заручників» |
ru_RU |
dc.subject |
внешняя политика |
ru_RU |
dc.subject |
внешнеполитический курс США |
ru_RU |
dc.subject |
скандал «Иран-контрас» |
ru_RU |
dc.subject |
Иран |
ru_RU |
dc.subject |
политика «сдерживания» |
ru_RU |
dc.subject |
администрация Р. Рейгана |
ru_RU |
dc.subject |
стратегия обмена «оружия-на-заложников» |
ru_RU |
dc.title |
The influence of Iran-contra affair on U.S. relations with Iran under Reagan Administration |
ru_RU |
dc.type |
Article |
ru_RU |