Вплив змін рівня сечової кислоти на функціональний стан міокарда, коронарний резерв і біомаркери та гомеостазіологічні показники хворих на стабільну стенокардію

Abstract

З метою вивчення впливу змін рівня сечової кислоти (СК-ти) на функціональний стан міокарда, його коронарний резерв та біомаркери і гомеостазіологічні показники хворих на стабільну стенокардію обстежено 120 пацієнтів з діагнозом стабільної стенокардії (СтСт). Визначено, що предикторами гіперурикемії (ГУ) є жіноча стать незалежно від рівня СК-ти та старший вік після перевищення рівня СК-ти понад 467,9 мкмоль/л. ГУ зумовлює частіший розвиток тяжчої СтСт незалежно від рівня СК-ти, на тлі більш гемодинамічно значимих уражень коронарних артерій (КА). Вказані ураження КА визначаються за перевищення рівня СК-ти понад 416,4 мкмоль/л. ГУ спричиняє значне підвищення рівня загального холестерину, креатиніну, що засвідчує про більш часте ураження нирок та С-реактивного білка, зумовлене значною активністю судинного запалення. Досягнення рівня СК-ти понад 467,9 мкмоль/л супроводжується зниженням фракції викиду лівого шлуночка (ЛШ) та підвищенням мозкового натрійуретичного пропептиду, що вказує на частіше прогресування серцевої недостатності за даної коморбідності. Розвиток гіпертрофії ЛШ зі збільшенням маси міокарда ЛШ відбувається за ГУ з досягненням рівня СК-ти понад 500,0 мкмоль/л. ГУ зумовлює зниження коронарного резерву зі зниженням показників порогового навантаження та толерантності до фізичного навантаження незалежно від рівня СК-ти.