Короткий опис(реферат):
У представленій статті наведено два клінічні випадки рідкісної зоонозної професійної вірусної інфекційної
хвороби, викликаної ДНК-вмісним парапоксвірусом, який передається безпосередньо під час контакту,
найчастіше при доїнні корів, що й спричинило назву захворювання – «вузлики доярок», однак ризику інфікування
також підлягають м’ясники, фермери та агротуристи.
Детально описано клінічний перебіг двох випадків паравакцини,вірусне зараження починається через 5–
15 днів після інокуляції у вигляді фіолетового еритематозного округлого вузлика з чітким вдавленням в
центрі та оточуючим його еритематозним кільцем.
Наголошено на необхідності чіткого з’ясування епіданамнезу, що може полегшити диференціацію з еризипелоїдом
Розенбаха, новоутвореннями шкіри, контагіозним молюском та сибірковим карбункулом.
За даними сучасної літератури, у фермерських господарствах поява вузликів може траплятися у людей з
ослабленим імунітетом, в яких також існує підвищений ризик виникнення серйозних ускладнень. Вузлики
самостійно розсмоктуються в осіб без ослабленого імунітету і загоюються без утворення рубця. Існують
дані, що вірус паравакцини може стати джерелом антигену для розвитку багатоформної еритеми.
Аналізуючи дані фахових закордонних і вітчизняних статей, паравакцина є самолімітуючою вірусною інфекцією,
профілактика якої зводиться до дотримання санітарно-гігієнічних правил при доїнні корів, догляді
за тваринами, використанні антисептиків у ветеринарії та фермерстві.
Зацікавленість з наукової точки зору викликає вивчення стану імунної системи на сприйнятливість до
вірусу, особливості клінічного перебігу за коморбідної імунодефіцитної патології різного ґенезу, оскільки
питання залишається нез’ясованим.
Унікальна структура і процес реплікації парапоксвірусів наразі інтенсивно досліджуються, ці дані можуть
відкрити перспективні терапевтичні можливості для лікування онкологічних хвороб.
Лікарям загальної практики-сімейна медицина та практикуючим лікарям інших спеціальностей – інфекціоністам,
дерматологам, онкологам і хірургам варто пам’ятати особливості цієї інфекції, оскільки висока
ймовірність невірної її ідентифікації для осіб, які раніше не зустрічалися з нею, може призвести до небажаного
використання надто інтенсивних методів лікування.