Аннотации:
В статті вивчено особливості змін індексу деформабельності еритроцитів та коефіцієнту в’язкості еритроцитарної суспензії шляхом дослідження 87 хворих на гіпертонічну хворобу ІІ та ІІІ стадії. Було встановлено, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією відбувається зниження індексу деформабельності еритроцитів та збільшення коефіціенту в’язкості еритроцитарної суспензії щодо групи практично здорових осіб (р<0,05). Доведено вірогідне збільшення в’язкості еритроцитів у хворих на гіпертонічну хворобу ІІІ стадії відносно пацієнтів з ІІ стадією (р<0,05).
Також в статті вивчено особливості впливу раміприлу та лосартану на морфофункціональні властивості еритроцитів через 12 тижнів антигіпертензивної терапії. Встановлено, що, за застосування раміприлу та лосартану, відбувається покращення показників морфофункціональних властивостей еритроцитів (р<0,05). При оцінці абсолютної ефективності препаратів виявлено, що вплив раміприлу та лосартану на індекс деформабельності еритроцитів є однаковим, проте раміприл суттєвіше впливає на коефіцієнт в’язкості еритроцитарної суспензії.
