Короткий опис(реферат):
Провідною у патогенезі остеоартрозу є надмірна активність протеаз, наслідком чого є протеолітичне розщеплення компонентів позаклітинного матриксу хряща. Метою дослідження було оцінити добові та сезонні фазові взаємодії в системі протеолізу та фібринолізу за остеоартрозу. Обстежено 88 хворих на остеоартроз, синхронізованих за режимом дня та харчування (середній вік - 51,6 ± 8,8 років, тривалість хвороби - 8,4 ± 4,6 років), а також 32 здорових добровольці. Досліджено з 6-годинним інтервалом показники: активність протеолізу високо- та низькомолекулярних білків, колагенолітична активність плазми крові; оцінено сумарний, ферментативний та неферментативний фібриноліз. Всі виміри здійснено з використанням стандартних методик. Встановлено, що за остеоартрозу спостерігається збільшення як середньодобових значень активності протеолітичних процесів (в 1,3-1,4 раза), так і зміна характеру добових профілів показників. Значніше змінювалася колагенолітична активність плазми крові: середньодобовий рівень її достовірно зростав за рахунок збільшення варіант в окремі проміжки часу (на 39,2-73,6%). Максимальні зміни виявлено у весняно-осінній період. Фібринолітична активність плазми крові змінювалася помірно - рівномірно збільшена в усі часові проміжки. Очевидно, вечірньо-нічний період, який має бути перехідним від активності до нічного відновлення, є часом мінімальної резистентності організму до дії патогенетичних чинників. Виявлені міжсезонні відмінності рівнів протеолізу та фібринолізу за остеоартрозу, що слід враховувати при плануванні діагностичних і терапевтичних процедур.
