Abstract:
У статті досліджені антигіпертензивний та антиішемічний ефекти лерканидипину та бісопрололу у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні зі стабільною стенокардією напруження. Проаналізовані основні показники, що характеризують коронарний, інотропний та хронотропний резерви серця на тлі тривалої терапії цими препаратами. Проведена оцінка ефектів препаратів по середніх величинах, а також по результатах лікування - кількості хворих з позитивним результатом. Встановлено, що обидва препарати мають виражену антигіпертензивну активність, хоча лерканидипін більш виражено знижує систолічний тиск. Відносно антиішемічної активності: обидва препарати - лерканидипин та бісопролол - підвищували коронарний резерв серця, хоча по кількості позитивних результатів бисопролол був вірогідно ефективніше лерканидипину.
