Інтелектуальні Фонди БДМУ

Особливості хірургічного лікування спінальних дизрафій крижово-куприкової ділянки новонароджених

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Боднар, Олег Борисович
dc.contributor.author Рошка, А.І.
dc.date.accessioned 2017-12-27T13:17:20Z
dc.date.available 2017-12-27T13:17:20Z
dc.date.issued 2016
dc.identifier.other УДК 616.711.7⁄.8-007:616.832]-089.083-053.31
dc.identifier.uri http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13412
dc.description.abstract Спінальні дизрафії (СД) у дітей є складною та невирішеною проблемою дитячої нейрохірургії. Патологія крижово-куприкової ділянки становить 30-50% від загальної кількості СД. Наявність великої кількості ускладнень найближчого (нагноєння рани, менінгіт, розходження країв рани, лікворея) та віддаленого післяопераційного періоду (порушення функцій нижніх кінцівок та тазових органів) є підгрунтям до вдосконалення способів лікування. Із СД крижово-куприкової ділянки прооперовано 19 новонароджених (16 дітей віком від 1 до 10 діб та 3 – від 11 до 28 діб). Залежно від анатомічних варіантів СД крижово-куприкової ділянки поділені на: менінгоцелє (26,32 %); менінгорадикулоцелє (15,78 %); менінгомієлоцелє (31,58%). Усі оперативні втручання виконувались із застосуванням мікро-хірургічного інструментарію та мікрохірургічної техніки під налобним збільшенням з використанням коагулятора для електрозварювання тканин (ЕК-300М 1). Необхідна умова для сприятливого результату у лікуванні СД – обрання оптимальних строків та способів хірургічного втручання. Найбільш сприятливим для проведення оперативного втручання є вік від 7 до 10 діб (12 дітей). Термін операції 11-28 діб у трьох дітей зумовлений наявністю нагноєння та інфікування грижових оболонок, що потребувало виконання передопераційної підготовки протягом 5-7 діб. Доступ визначали такими факторами: локалізація грижі, розміри грижі та дефект хребта, ступінь розвитку підшкірної жирової клітковини, стан грижових оболонок, зміщення та пластичність тканин спини. Недоліком усіх способів хірургічного лікування СД є загроза ятрогенного ушкодження нервових елементів під час операції, що залежить від якості її виконання. Під час виконання хірургічного лікування СД необхідно використовувати мікрохірургічний радикулолізис із прецизійним висіканням усіх рубцевих зрощень, лікворних кіст та інших інтрарадикулярних утворень, ретельною ревізією спинномозкового каналу. Порушення функції тазових органів (нетримання сечі, анальна інконтиненція) та нижніх кінцівок спостерігаються у 63,16 % дітей, оперованих з приводу СД у періоді новонародженості, що потребує подальшої розробки способів їх хірургічної корекції в більш пізньому віці. ru_RU
dc.language.iso other ru_RU
dc.publisher Клінічна анатомія та оперативна хірургія ru_RU
dc.subject спінальні дизрафії ru_RU
dc.subject новонароджені ru_RU
dc.subject лікування ru_RU
dc.subject спинальные дизрафии ru_RU
dc.subject новорожденные ru_RU
dc.subject лечение ru_RU
dc.subject spinal dysraphism ru_RU
dc.subject neonates ru_RU
dc.subject treatment ru_RU
dc.title Особливості хірургічного лікування спінальних дизрафій крижово-куприкової ділянки новонароджених ru_RU
dc.type Article ru_RU


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу