Аннотации:
У статті розглядаються особливості філософсько-антропологічного дискурсу новоєвропейської філософії. Філософські напрями раціоналізму та емпіризму своєрідно тлумачили людину в тогочасній світоглядно-науковій картині світу. Наголошується на утвердженні концепції антропоцентризму в філософії
Нового часу. Відзначається формування гносеологічних, аксіологічних та етичних норм антропологічних
концепцій. Актуалізація антропологічної тематики в філософії сформувала передумови використання
потенціалу людини у наукових парадигмах. In the article the features of philosophical and anthropological discourse of modern European philosophy. Philosophical rationalism and empiricism areas originally interpreted man in contemporary ideological and scientific world picture. It is noted in the statement of anthropocentrism concept in the philosophy of modern times. There is formation of epistemological, axiological and anthropological concepts of ethics. Updating anthropological topics in philosophy formed the prerequisites using human potential in research paradigms.
