Аннотации:
Беззаперечні успіхи, що досягнуті у вивченні етіології та патогенезу гострих кишкових інфекцій у дітей є відносними та не гарантують чіткого встановлення етіології й механізмів розвитку захворювання, що не дає можливості здійснювати успішну терапію, профілактику. Мета роботи – визначити кількісні зміни мікробіоти порожнини товстої кишки дітей грудного віку, які хворі на коліентерит, за грудного вигодовування. Матеріали та методи. Мікробіологічному дослідженню підлягав вміст порожнини товстої кишки 48 дітей, які хворі на коліентерит, віком від одного до шести місяців. Контрольна група – 35 зразків вмісту порожнини товстої кишки практично здорових дітей. Результати. За даними досліджень, популяційний рівень біфідобактерій у порожнині товстої кишки дітей раннього віку, які хворі на коліентерит і перебувають на природному вигодовуванні, досягає 10,87±0,79 lg КУО/г, а лактобактерій – нижчий на 12,29 %, бактероїдів – 51,39 %, ешерихій – на 36,39 %. Це сприяє контамінації порожнини товстої кишки патогенними E. coliHly+ у 27,08 % (7,79±0,27 lg КУО/г). Менший популяційний рівень (6,50±0,22 lg КУО/г) виявлений в ентеропатогеннихешерихій, що контамінують біотоп у 29,17 %. Спостерігається підвищення популяційного рівня стафілококів у 2,10 раза та колонізація біотопу патогенними ешерихіями (E. coliHly+, ЕПКП) та умовно патогенними (Proteusspp., C. diversus) ентеробактеріями та пептококом. Результати показали, що здебільшого у хворих дітей фор- мується дисбактеріоз І ступеня, а в інших (35,41 %) – ІІ–ІІІ ступенів. Висновки. Гострий коліентерит у дітей віком від одного до шести місяців, які перебувають на природному вигодову- ванні, розвивається на тлі сформованого дисбактеріозу порожнини товстої кишки І–ІІІ ступенів. Дисбактеріоз у дітей грудного віку, які хворі на гострий коліентерит, формується внаслідок зменшення кількості Bifidobacterium і Lactobacillus і контамінації порожнини товстої кишки патогенними (E. coliHly+, ентеропатогеннимиешерихіями) та умовно патоген- ними (C. diversus, Proteusspp.) ентеробактеріями, пептококом, стафілококами та пептострептококами на тлі зростання популяційного рівня бактерій Bacteroides, Escherichia, інших умовно патогенних мікроорганізмів.
