Мета виділити провідні показники для інтегральної оцінки здоров’я людей та дієвості системи охорони здоров'я на всіх етапах життя населення для використання в умовах страхової медицини. Матеріали та методи. У роботі використані матеріали багаторічного системного аналізу вікових змін протягом життя інтегральних показників виживання та збереження здоров’я за параметрами законів виживання популяцій та збереження здоров’я населення. Результати. Пропонується на відміну від методології «управління охороною здоров’я» методологія «управління здоров’ям населення», за якої перша постає похідною, засобом та інструментом управління здоров’ям населення. Методичні проблеми розв’язуються шляхом залучення до прийняття рішень інтегральних параметрів законів виживання та збереження здоров’я: внутрішнього (вродженого) і зовнішнього (набутого) показників життєздатності/життєстійкості з урахуванням зв’язку останніх із поширеністю хронічних хвороб, що дало вихід на вимір вікових (із безліччю аспектів розгляду) показників ризиків здоров’ю і життю і створило закономірну методологічну та методичну основу визначення чинних страхових ризиків. Висновки. Основою організаційно-функціональних перетворень в охороні здоров’я повинна виступати концепція «управління здоров'ям населення», яка є базовою в технології формування гнучкої, ресурсоекономної та адекватної до здоров’я населення системи охорони здоров’я. Провідними показниками визначення напрямів, обсягів та структури перетворень в охороні здоров’я під час ринкових перетворень і переходу до страхової медицини повинні виступати ризики здоров’ю і життю.