Вплив експериментального жовчного перитоніту на оптичну густину плазми крові та функціональний стан нирок

Abstract

У дослідах на 76 білих нелінійних щурах-самцях показано, що перебіг експериментального жовчного перитоніту через 24 год після дискретного надходження автожовчі зі спільної жовчної протоки щура через сформований дефект її стінки шляхом термокоагуляції супроводжується зростанням оптичної густини плазми крові із максимум проявів за довжини хвилі 280 нм і порушенням дистальної та проксимальної реабсорбції іонів натрію на тлі зниження концентрації і екскреції білка із сечею. Визначення оптичної густини плазми крові є високочутливим тестом діагностики жовчного перитоніту та дисфункції нирок.