Abstract:
Вивчали прояви синдрому емоційного вигорання у 50 лікарів-педіатрів різного рівня надання медичної допомоги. Відмічено, що формування симптомів «переживання психотравмуючих обставин» та емоційно-моральної дезорієнтації вірогідно залежало від кількості оглянутих хворих за робочий день (r=0,3-0,4, p<0,05), а симптом «психосоматичних і психовегетативних порушень» вірогідно корелював з відсутністю окремого зручного робочого місця (r=-0,5, p<0,001). Для профілактики розвитку синдрому «емоційного вигорання» слід приділяти більше уваги психологічній підготовці студентів на додипломному етапі до майбутньої професійної діяльності з хворими.
