dc.description.abstract |
Вступ. Тяжкі бактеріальні інфекції та бактеріальний сепсис залишаються однією із самих актуальних
проблем сучасної медицини. Стабільно висока летальність та неухильна тенденця до росту захворюваності
достатньо часто зумовлені відтермінованою постановкою діагнозу і відповідно несвоєчасним призначенням
лікування. В останні роки у якості біомаркеру для діагностики сепсису широко застосовується С-реактивный
білок (СРБ) та інші білки гострої фази запалення. Водночас питання ранньої діагностики гнійно-септичних
захворювань у немовлят не можна вважати до кінця вирішеним.
Мета дослідження. Для оптимізації діагностики та лікування генералізованих гнійно-септичних захворювань
у дітей вивчити діагностичну та прогностичну цінність клініко-параклінічних показників у хворих грудного віку.
Матеріал та методи. Обстежено 19 дітей грудного віку, що знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекцій-
ному відділенні дітей 1-го року життя ОДКЛ м. Чернівці з приводу генералізованих інфекційно-запальних захворю-
вань. В групу порівняння увійшли 29 малюків з різноманітної соматичною патологією (анемія, енергетично-білкова
недостатність, рахіт тощо). Всім дітям проведене комплексне клініко-параклінічне обстеження, що включало крім
загальноприйнятих методів, імунологічні тести І-ІІ рівнів, визначення вмісту білків гострої фази запалення.
Результати дослідження.
Встановлено високу специфічність та водночас низьку чутливість лейкоцитозу периферичної крові більше
10,5 Г/л та паличкоядерного нейтрофільного зсуву лейкоцитарної формули більше 12% у підтвердженні сепсису
у немовлят. Вміст у сироватці крові імуноглобуліну класу G більше 10,0 г/л також характеризувався високою
специфічністю, проте невірогідними показниками клініко-епідемічного ризику. Вміст у сироватці крові хворих
на сепсис С-реактивного білка більше 10,0 мг/л реєстувався в 72,0% випадків, вміст у сироватці альфа-1-
антитрипсину більше 3,7 г/л – 71,4% спостережень, а концентрація феритину понад 54,0 нг/мл – у 80% дітей.
У групі порівняння вказана концентрація білків гострої фази запалення у сироватці крові траплялася відповідно
у 35,7; 45,5 і 25,5% (рφ<0,05). Співвідношення шансів наявності сепсису при вмісті СРБ >10 мг/мл та фери-
тину > 54,0 нг/мл в сироватці крові хворих грудного віку дорівнювало відповідно 4,7 та 12,0 при 95% довірчому
інтервалі (ДІ1,3-17,1 та 0,2-181,0; χ2=10,9 і 10,0), що доводило статистичну вірогідність вказаних параклі-
нічних змін. Встановлено, що жодному з наведених параклінічних показників, взятих окремо, не притаманні
одночасно висока чутливість та специфічність у діагностиці сепсису у дітей, що диктує необхідність комплек-
сного діагностичного підходу. Виходячи з одержаних даних, для діагностики сепсису у немовлят нами запропо-
новано використання діагностичної пари клініко-параклінічних показників: результати спонтанного варіанту
НСТ –тесту нейтрофільних гранулоцитів крові, що перевищують 17% формазанпозитивних клітин, і вміст
С-реактивного протеїну сироватки 10мг/мл та більше. Показники діагностичної цінності запропонованого
комплексу досліджень такі: специфічність 64,0%, чутливість – 92,0%, передбачувана цінність позитивного
результату – 75%, негативного – 88,0%. Атрибутивний ризик наявності септичного процесу у дітей грудного
віку при вказаних показниках дорівнював 62,0%, відносний ризик – 5,7, а співвідношення шансів 2.
Висновки.
1. Для діагностики сепсису у дітей грудного віку слід використовувати комплексний підхід, адже жодному
з окремо взятих клініко-параклінічних показників не притаманні одночасно високі показники діагностичної
цінності та вірогідного ризику наявності у пацієнтів генералізованого гнійно-септичного захворювання.
2. З метою виявлення сепсису у немовлят рекомендується використовувати діагностичний комплекс пара-
клінічних показників: вміст 17,0% і більше формазанпозитивних нейтрофілів у спонтанному НСТ-тесті у
поєднанні із показником вмісту С-реактивного білку сироватки крові 10,0 мг та більше. |
ru_RU |