Abstract:
Актуальність. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених захворювань у світі, кількість хворих на яке повсякчас збільшується, особливо серед дітей. Вважають, що неефективність контролюючої терапії астми, яка відмічається, практично у половини хворих зумовлена, зокрема, наявністю різних астма-фенотипів.
Мета дослідження. Для оптимізації контролю астми пізнього початку оцінити окремі показники клітинної ланки імунної системи у школярів, з урахуванням ацетиляторних фенотипів.
Матеріал та методи. У пульмонологічному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівців обстежено 72 школярів, хворих на астму пізнього початку (захворювання вперше проявлялось у віці старше 6 років). За перебігом захворювання дітей розподіляли на дві клінічні групи. До першої групи увійшли 34 пацієнти, в яких визначали повільний тип ацетилювання (середній відсоток ацетильованого сульфадимезину в сечі становив менше 75,0%). Другу клінічну групу сформували 38 школярів, у яких відмічався швидкий тип ацетилювання (середній відсоток ацетильованого сульфадимезину в сечі становив більше 75,0%). Усім дітям методом імунофлуоресценції з використанням наборів моноклональних антитіл визначали вміст Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-кілерів/супресорів та В-лімфоцитів крові.
Результати. Повільний тип ацетилювання у дітей, хворих на астму пізнього початку, підвищував ризик зниження рівня CD-3 у периферичній крові практично втричі. У кожної другої дитини (54,1±10,1%) за повільного характеру ацетилювання при фенотипі астми пізнього початку реєструвався знижений вміст CD-8 (менше 18,0 Г/л), а у групі порівняння - тільки у 21,0±9,3% пацієнтів (Р<0,05).
Заключення. У більшості пацієнтів із повільним ацетиляторним фенотипом перебіг бронхіальної астми пізнього початку асоціює зі зниженням вмісту CD-3, CD-4, CD-8 у периферичній крові та В-лімфоцитів, що опосередковано свідчить про виразність хронічного запального алергічного процесу у даної когорти осіб та виснаженість організму.