Аннотации:
У статті розглядаються основні структурні елементи міфологічного хронотопу
есхатології у творах Шульца та Антонича . Спільні матриці часу й топосу та образів ,
що є його особливістю , дають можливість дійти висновку , що на рівні катастрофізму
наскрізними мотивами у текстах авторів є старіння та зношуваність часу , його
патологічні відхилення , ненормованість у плинності . Ландшафтні описи та пейзажі ,
що супроводжують спосіб нарації та ліричну оповідь підсилюють кінцесвітні конотації. Твори Богдана Ігоря Антонича та Бруно Шульца в широкому розумінні ми розглядаємо
крізь призму міфологічного хронотопу та триєдиного космогонічного циклу , що включає в себе
космогонічний виток , еротизм як розквіт та есхатологію .
