Основні моделі катастрофізму в есхатологічному міфі текстів Б. І. Антонича та Б. Шульца

Abstract

У статті розглядаються основні структурні елементи міфологічного хронотопу есхатології у творах Шульца та Антонича . Спільні матриці часу й топосу та образів , що є його особливістю , дають можливість дійти висновку , що на рівні катастрофізму наскрізними мотивами у текстах авторів є старіння та зношуваність часу , його патологічні відхилення , ненормованість у плинності . Ландшафтні описи та пейзажі , що супроводжують спосіб нарації та ліричну оповідь підсилюють кінцесвітні конотації. Твори Богдана Ігоря Антонича та Бруно Шульца в широкому розумінні ми розглядаємо крізь призму міфологічного хронотопу та триєдиного космогонічного циклу , що включає в себе космогонічний виток , еротизм як розквіт та есхатологію .