Особливості фенотипу тяжкої бронхіальної астми у школярів із схильністю до надлишкової маси тіла

Abstract

Одним з аспектів недостатнього контролю тяжкої бронхіальної астми (БА) вважається її фенотипова неоднорідність. Хоча взаємозв’язок між ожирінням та БА не викликає сумнівів, механізм розвитку цього фенотипу захворювання ще недостатньо вивчений. Метою дослідження було підвищення ефективності базисної терапії тяжкої БА в дітей шкільного віку із схильністю до надлишкової маси тіла на підставі аналізу показників контролю, інфламатометрії та спірометричних характеристик. На базі пульмонологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежено18 дітей, схильних до надлишкової маси тіла, в яких індекс маси тіла перевищував межі 95% довірчого інтервалу (21,7 кг/м2) (І клінічна група). Групу контролю сформували 39 хворих на тяжку БА, які не схильні до надлишковоїмаситіла. Доведено, щосхильність до надлишковоїмаситіла в дітей, хворих на тяжкуперсистувальну БА, негативно впливає на показникидосягнення контролю захворювання. Установлена нижчаефективність базисного лікування в дітейізсхильністю до надлишковоїмаситіла, щопояснюєтьсявірогіднобільшоючасткою в данійгрупішколярівізнейтрофільним характером запаленнябронхів та гіперчутливістюдихальнихшляхів до гістаміну.