Abstract:
Для покращення діагностики та індивідуалізованого підходу до лікування позалікарняних пневмоній у дітей обстежено 25 дітей із верифікованою негоспітальною неускладненою пневмонією (І група), 21 хворого на неускладнені гострі респіраторні вірусні інфекції (ІІ група) та 15 хворих із пневмонією на тлі загострення бронхіальної астми (ІІІ група). Виявлено, що при пневмонії середній вміст метаболітів монооксиду нітрогена становив 55,25±8,56 мкмоль/л, у ІІ групі – 38,57±6,77 мкмоль/л, а у хворих із пневмонією на тлі загострення астми – 44,9±4,1 мкмоль/л (р>0,05), причому за його вмісту в конденсаті більше 40 мкмоль/л можливість верифікації запалення нижніх дихальних шляхів при підозрі на пневмонією у дітей була на рівні: чутливість становила 80,0% (95% ДІ: 44,4-97,48), передбачувана цінність негативного результату – 77,8% (95% ДІ: 40,0-97,2), відношення шансів – 3,5 (95% ДІ: 0,6-22,3). Відмічено й зміни показників окислювальної модифікації білків у конденсаті у хворих на пневмонію на тлі загострення астми відносно інших хворих. Так, вміст загального білку у конденсаті видихуваного повітря у дітей І групи становив 3,28±0,27 г/л, ІІ групи – 3,4±0,43 г/л і ІІІ групи – 4,1±0,3 г/л (PI:III<0,05). Таким чином, запальний процес у нижніх дихальних шляхах при пневмонії бактеріальної природи відрізняється за окремими патогенетичними ланками у випадку нашарування на алергічне хронічне запальне захворювання або за умови перебігу вірусної інфекції.
