Abstract:
Обстежено 76 дітей шкільного віку, хво-
рих на персистувальну бронхіальну астму, які отриму-
вали як протизапальну базисну терапію інгаляційні
глюкокортикостероїди не менше трьох останніх місяців
та потребували корекції обсягу профілактичного ліку-
вання. Виявлено, що у дітей, хворих на бронхіальну
астму, посилена дегрануляція еозинофілів мокротиння
(за вмістом еозинофільного катіонного білка) асоціює з
виразнішим запальним процесом у бронхах, про що
свідчать підвищена інтенсивність окисної модифікації
білків (ВШ=3,6) і протеолітичної активності; високою
активністю каталази; зростанням вмісту VEGF як мар-
кера ремоделювання бронхів, а також зі зменшенням
вмісту метаболітів монооксиду нітрогену в конденсаті
видихуваного повітря.
