Вплив простаноїдів та інгібіторів їх синтезу на інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів у травмованому оці за проникного поранення рогівки, обтяженого гіфемою

Abstract

В експерименті на кроликах досліджено вплив парацетамолу, диклофенаку, дексаметазону та простагландинів Е1; Е2 і F2α на динаміку змін вмісту малонового альдегіду вологи передньої камери ока за проникної травми рогівки, обтяженої гіфемою. Локальний рівень малонового альдегіду значно зростає, що триває впродовж чотирьох тижнів після травми. Простагландин Е2 не впливає, а простагландини Е1 та F2α істотно зменшують інтенсивність ліпопероксидації у травмованому оці. При використанні парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону нормалізація вмісту малонового альдегіду відбувається на сьому добу лікування.