Морфологічна будова плечової кістки при імплантації до великогомілкової кістки гідроксилапаритного матеріалу ОК-015, легованого марганцем

Abstract

В експерименті на 252 білих щурах масою 135-145 г встановлено, що нанесення дефекту діаметром 2,2 мм на межі проксимального метафіза та діафіза великогомілкових кісток супроводжується зниженням механічної міцності плечових кісток. При цьому амплітуда відхилень залежить від ступеня активності процесів репаративної регенерації. Імплантація до дефекту біогенного гідроксилапатиту ОК-015 супроводжується аналогічними відхиленнями, які повністю нівелюються до кінця періода спостереження. Імплантація до дефекту ОК-015, легованого марганцем в різних концентраціях значною мірою згладжує визначені відхилення.